Огляд препаратів

Ларинготрахеїт є досить неприємним і поширеним патологічним процесом в респіраторному тракті. Хвороби властиві сильні запальні явища слизової гортані, що починаються з задній частині горла. Якщо відсутня належна терапія, опускаються вниз і здатні викликати несприятливі наслідки. Однак патологія проходить не раніше, ніж через 7-10 діб. Більшість пацієнтів, намагаючись прискорити одужання, самостійно використовують антибактеріальний засіб під час хвороби. Антибіотики при ларинготрахеїті дають можливість у найкоротші терміни усунути неприємну симптоматику, але тільки в тій ситуації, коли вони були належним чином призначені.

Чому виникає ларинготрахеїт

Часто провокуючим чинником захворювання стане інфікування. Воно формується в результаті ГРЗ. Проте в певних випадках ларинготрахеїт може викликати більш агресивна мікрофлора, приміром, вітрянка або краснуха, яким схильні пацієнти в незалежності від вікових показників. У такій ситуації на допомогу прийдуть противірусні засоби, які необхідно використовувати при виникненні первісної симптоматики ларинготрахеїту.

Вірусна інфекція вкрай різноманітна, однак найчастіше патологічний процес викликають стафілокок, стрептокок і хламідії. У точності встановити вірусного агента хвороби можливе лише при лабораторній діагностиці. Для цього проводять бакпосів слизу з гортані. Аналіз дає можливість здійснити перевірку мікрофлори на сприйнятливість до різних груп ліків і вибрати найбільш ефективне протимікробний засіб.

Провокуючими факторами, які сприяють виникненню ларинготрахеїту, вважаються:

• хвороби верхніх дихальних шляхів хронічного характеру: риніт, ангіна, гайморит;
• інтенсивне або тривалий напруга зв’язок під час розмови на підвищених тонах;
• хвороби бронхів і легенів: гостра або хронічна форма бронхіту, астма, емфізема;
• безперервне дію зовнішніх факторів: забруднене повітря, неприємні аромати, випаровування хімічних елементів тощо (наприклад, робота з шкідливими умовами);
• стресові ситуації, переохолодження, надмірна перевтома, нестача вітамінів, недавні захворювання та хірургічні втручання, інші чинники, які сприяють істотного погіршення роботи імунної системи;
• тютюнопаління, надмірне вживання алкогольних напоїв, наркотиків.

Найчастіше захворювання не вдається усунути до того моменту, поки не зникнуть провокуючі фактори. Терапія може принести лише короткочасне полегшення, а після патологічний процес повернеться знову. Тому необхідно комплексне лікування хвороби. Антибіотик при ларинготрахеїті у дорослих підбирається виключно отоларингологом.

Коли призначається антибіотикотерапія

Ларинготрахеїт, як і інше інфекційне захворювання респіраторного тракту, має різний патогенез. Антибактеріальні засоби призначаються, відштовхуючись від фактора, який спровокував хвороба.

• Вірусне походження вважається безпосереднім протипоказанням до вживання протимікробних препаратів у перші 5 діб. Вірусні агенти, які потрапили всередину організму, починають активізувати роботу імунної системи, в той же час вони повністю несприйнятливі до антибактеріальних засобів. На початковому етапі імунітет диференціює подразника і продукує антитіла. На даній стадії пацієнт потребує тільки в лікуванні симптомів, організм намагається побороти захворювання самостійно. При нормальному протіканні поліпшення стану настане по закінченні 3 – 5 днів. Коли подібне не сталося або ж відзначається погіршення самопочуття, отже, приєдналася бактеріальна інфекція, що стане показанням для використання протимікробних препаратів.
• Бактеріальне інфікування, спочатку стало провокуючим фактором захворювання, потребує негайної антибіотикотерапії, так як запальний процес, який викликаний шкідливою мікрофлорою, не пройде сам по собі.
• Алергічна форма ларинготрахеїту, якщо відсутня інфікування, не потребує терапії антибактеріальними засобами.
• У дорослому віці часто відзначається хронічний ларинготрахеїт, який викликаний постійним роздратуванням слизової хімікатами. Подібне захворювання потрібно не лікувати протимікробними препаратами, а усунути провокуючий фактор і провести симптоматичне лікування.

Дозування, кількість прийомів і самі ліки в залежності від вікових показників значно різняться. Часто призначаються такі антибіотики при ларинготрахеїті для дітей і дорослих:

• пеніциліни: Амоксицилін, Флемоксин, Аугментин;
• цефалоспорини: Цефазолін, Цефіксим, Супракс;
• макроліди: Азитроміцин, Макропен, Еритроміцин.

Пенициллиновая група

Пеніциліни відносяться до бета-лактамних засобів. Виходять препарати допомогою особливої цвілі. Відрізняються активністю відносно великої кількості патогенної мікрофлори. Коли застосовується препарат допомогою ін’єкцій, його складові швидко поширюватися по організму. Виділяються 3 основних групи даних лікарських засобів:

• Природні. Ефективні проти грампозитивних бактерій, ентерококів, стрептококів. Дієві під час зараження певними грамнегативними мікроорганізмами.
• Изоксазолилпенициллины. Використовуються під час захворювань, які викликані стафілококами.
• Препарати широкого впливу. Застосовують з метою рятування від хвороб респіраторного тракту. Вони зручні для застосування, крім того, подібні протимікробні засоби борються з різними типами шкідливих бактерій.

Найпоширеніші антибіотики з пеніцилінового ряду:

• Аугментин. Використовується під час ларинготрахеїту. Діючою речовиною є Амоксицилін. Чутливість проти певних патогенних ферментів забезпечує клавуланова кислота. Ліки допустимо для придбання в таблетованій формі, у вигляді порошку (до прийому розводять водою), а також ін’єкцій. Володіє широким впливом. Медикаментозне засіб призначають у дорослому віці і дитячому (від 3 місяців). Припустимо для вживання в процесі вигодовування грудьми. Основною перевагою Агументина стане незначна токсичність. До протипоказань належить особиста непереносимість антибактеріальних препаратів пеніцилінового ряду і ниркові захворювання.

• Амоксиклав. Прийнято вважати аналогом Аугментину. Включає в себе Амоксицилін і клавулановую кислоту. Доступний для придбання в аптеках у вигляді таблеток, порошку і ін’єкцій (вводять внутрішньовенно). Заздалегідь розчиняють в особливій рідини. Застосовується протимікробний засіб для ін’єкцій дітям з 12-річного віку. Крім того, засіб має певні протипоказаннями. Амоксиклав заборонений до застосування вагітним жінкам, а також при наявності патологічних процесів у травному тракті.

• Амоксицилін. Являє собою кислотостійке протимікробний засіб широкого впливу, володіє високими антибактеріальними характеристиками. У зв’язку з тим, що ліки відносять до групи напівсинтетичних пеніцилінів, воно не діє під час вірусної форми ларинготрахеїту.

• Оспамокс. Випускається в гранульованій формі з метою отримання суспензії біло-жовтого кольору. Препарат характеризується ягідним ароматом, що робить простіше прийом кошти дітьми. Ліки застосовують для системного використання. Антибактеріальний засіб ефективно бореться в патогенною мікрофлорою.

Щоб знати, які необхідно приймати антибіотики при ларинготрахеїті, потрібно проконсультуватися з лікарем фахівцем.

Група цефалоспоринів

Цефалоспорини схожі за впливом з пеніцилінами. Основною відмінністю стане висока резистентність відносно бета-лактамази. Добре справляються з різними інфекціями, що володіють великим впливом.

• Цефикс. Активний компонент – цефіксим. 5 мл суспензії містять приблизно 100 мг антибактеріального препарату. Засіб характеризується приємним смаком, бо без складнощів приймається дітьми. Випускається в порошкоподібної формі. У ліки біло-жовтий відтінок. Цефикс відноситься до препаратів системного використання.

• Цефтріаксон. Засіб застосовується пацієнтами при наявності ларингіту і ларинготрахеїту. Доза ліків у дитячому віці: понад 12 років – 0,5 гр., дітям, які не досягли таких вікових показників, розраховується фахівцем в індивідуальному порядку для кожного пацієнта. Являє собою суха речовина для ін’єкцій. Протипоказаннями до вживання стануть печінкові та ниркові патологічні процеси, сприйнятливість до цефалоспоринів.

• Супракс. Випускають у таблетованій або порошкоподібної (суспензія) формах. Лікарський засіб відноситься до антибіотиків Цефалоспоринів ряду 3 покоління. Застосовується протимікробний препарат парентерально. Внаслідок використання антибіотиків відбувається порушення синтезу стінок бактерій. Ліки відрізняється активність щодо патогенних мікроорганізмів. Дозволяється до прийому дітей від півроку.

Макроліди

Протимікробні засоби з ряду макролідів вважаються найбільш дієвими та безпечними ліками. Вони часто застосовуються в терапевтичних цілях хвороб органів дихання, включаючи ларинготрахеїти, незалежно від вікових показників пацієнта. Макроліди – представляють собою велику і різноманітну підгрупу, яка включає в себе засоби різної тривалості впливу та фармакологічних форм. Мають незначну токсичність, нечасто провокують алергію. У дорослому віці призначаються у таблетованій формі або у вигляді ін’єкційного розчину. Найбільш поширені лікарські препарати з даної підгрупи для терапії захворювання:

• Азитроміцин, він же Сумамед. Характеризується підвищену біодоступністю, тривалим впливом (достатнім буде одноразово прийняти препарат у день), а також зберігається ефектом.

• Макропен (мидекамицин). Впливає на патогенну мікрофлору, яка стійка до іншим різновидам протимікробних засобів.

• Еритроміцин. Використовують найчастіше в терапевтичних цілях дітей, проте в деяких ситуаціях вживається і дорослими.

• Рокситромицин. Приймають при ларинготрахеїті нетипового походження.

Антибактеріальні засоби з ряду макролідів вкрай різноманітні, тому розрахувати дозування і кількість прийомів повинен безпосередньо отоларинголог. Подібне стосується пацієнтів незалежно від вікових показників.

Місцева антибактеріальна терапія

Крім засобів загальної дії для терапії ларинготрахеїту у дорослому віці використовуються місцеві протимікробні препарати. Самим поширеним до останнього часу вважалося засіб Биопарокс, яке містило антибіотик фузафунгин. Застосовувалася у вигляді інгалятора з розпорошується дією. Але нещодавно розглянуте засіб було визнано засобом підвищеного ризику та знято з виробництва. На сьогоднішній день в терапевтичних цілях ларинготрахеїту проводяться інгаляції з гентомицином. Введення лікарського препарату через небулайзер володіє певними перевагами перед пероральної формою:

• доставляє активний компонент прямо в інфекційний вогнище;
• не дає токсичного ефекту на шлунково-кишковий тракт;
• зменшує ймовірність формування диспепсії.

Антибактеріальна терапія при хронічному перебігу хвороби

Хронічна форма даного захворювання також вимагає антибіотикотерапії. Однак з урахуванням його тривалого характеру і ймовірного впливу великої кількості протимікробних груп, підхід до вибору лікарського засобу повинен бути іншим. Терапія повинна бути розпочата з проведення алергопроби на сприйнятливість до антибактеріальних препаратів. Лише після виявлення резистентності патогенних мікроорганізмів і їх реакції на протимікробні засоби буде підібрана група, яка більше інших підходить конкретному пацієнту. Терапія хронічного ларинготрахеїту не обмежує прийом антибактеріальних засобів, додатково можуть бути введені імуномодулятори, прийматися комплекси вітамінів, проводитися фізіотерапевтичні процедури.

Ларинготрахеиту піддаються пацієнти у дорослому віці, у яких патологічний процес протікає у важкій формі і у важких ситуаціях веде до несприятливих наслідків. Це бактеріальна або інфекційна хвороба, під час якої патогенна мікрофлора вражають слизову носової порожнини. Зважаючи на це доцільно в подібній ситуації приймати антибактеріальні засоби. Однак вибір і прийом антибіотиків проводиться після погодження з отоларингологом.

Фарингіт – запальне захворювання переважно інфекційного характеру, що вражає задню стінку глотки, небо, піднебінні дужки. Протікає патологія з вираженим больовим синдромом, відчуттям свербежу, першінням у горлі, підвищення температури тіла. Ці симптоми доставляють пацієнтові масу неприємних симптомів, які заважають повноцінній життєдіяльності. Лікування повинно проводитися лікарем, включаючи місцеві і системні препарати. Серед місцевих засобів ефективними є спреї від фарингіту. Правильний підбір препарату позбавить від настирливих симптомів в найкоротші терміни.

Як працюють спреї від фарингіту

При виявленні у себе перших симптомів фарингіту потрібно якомога швидше звернутися до ЛОР-лікаря для діагностики та вибору тактики лікування. Некоректна терапія тягне за собою розповсюдження інфекції вниз по дихальних шляхах або перехід захворювання у хронічну форму, позбавитися від якої складно.

Спреї при фарингіті мають переваги над системними та іншими місцевими засобами:

• Завдяки спеціальній конструкції флакона, розпорошену засіб рівномірно покриває всю слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, проникаючи у важкодоступні ділянки.
• Діють препарати тільки на місцевому рівні. Це забезпечує мінімізацію побічних ефектів і передозування.
• На відміну від системних препаратів, спреї минуть шлунково-кишковий тракт.
• Діють відразу ж після внесення. У той час, коли системні препарати проходять довгий шлях, перш ніж почнуть надавати терапевтичний ефект.
• Містять у складі антисептики, протизапальну, аналгезуючу компоненти. Полегшують стан пацієнта, зменшують тривалість перебігу патології, підсилюють процеси регенерації.

Використовуючи спрей при фарингіті, не варто забувати про етіотропної терапії. Якщо захворювання спричинене бактеріальним збудником, побороти його за допомогою одних лише місцевих засобів буде складно.

Вибираємо спрей від фарингіту

Підбирати самостійно спреї при фарингіті не рекомендується. Фармакологічний ринок насичений препаратами цієї форми випуску. Але, кожен з них надає різну дію. Тому, у виборі спрею краще прислухатися до думки лікаря, щоб не погіршити ситуацію.

По фармакологічній дії, виділяють наступні групи спреїв, застосовуваних при фарингіті:

• антисептики;
• анестетики;
• антибіотики;
• муколітики;
• протизапальні.

 

Антибактеріальна дія забезпечується за рахунок входження до складу метилсаліцилату, стрептоциду, хлорбутанолу, молекулярного йоду. Крім протимікробної дії, ці засоби сприяють зменшенню запального набряку, покращують відновлювальні здатності уражених тканин.

Аналгезуючу дію надає входить у більшість спреїв Лідокаїн. З використанням цих засобів слід бути обережними людям з обтяженим алергологічним анамнезом, так як Лідокаїн дуже агресивний.

Антисептичний ефект виявляється завдяки таким компонентам, як м’ята, евкаліпт, ментол. Крім знезараження, ці речовини володіють легким аналгетичну властивістю. Також в якості антисептиків при фарингіті застосовують препарати, що містять хлоргекидин, мірамістин.

Муколітичні спреї покращують дренажну здатність, розріджують слиз, зволожують слизові оболонки.

Крім відмінності за фармакологічними властивостями, спреї поділяються на однокомпонентні та комбіновані. В однокомпонентних містить лише одну діючу речовину. Об’єднані спреї містять кілька складових, різних по спектру дії.

Гексорал

Препарат відноситься до комбінованих засобів. Основною діючою речовиною спрею є гексетидин. В якості допоміжних входять левоментол, масло евкаліпта, метилсаліцилат.

Гексорал при фарингіті чинить антисептичну дію. Знищує патогенні мікроорганізми, руйнуючи їх клітинні мембрани. Крім цього, спрей має протизапальну та аналгезуючу властивістю. Зменшує набряк слизової, зволожує, сприяє загоєнню ран і регенерації тканин.

Масло евкаліпта, після внесення Гексорал, утворює тонку плівку на слизовій, захищаючи її від впровадження нових мікроорганізмів. Терапевтичний ефект спостерігається протягом 12 годин після застосування спрею.

Не рекомендований до застосування у дітей, вагітних і годуючих, так як в складі міститься спирт. Курс лікування і кількість процедур на день призначається індивідуально лікарем. Гексорал не є основним у лікуванні, його можна застосовувати тільки як допоміжний метод.

Каметон

Спрей Каметон відноситься до багатокомпонентних препаратів. Основними діючими речовинами є хлорбутанол, камфора і ментол. Допоміжні у складі спрею: евкаліптова олія, ізопропілміристат.

Каметон виявляє антимікробну, антисептичну, легку знеболювальну дію. Ментол сприяє звуженню судин, завдяки чому зменшується запальні набряк. Препарат діє лише на місцевому рівні.

Не дозволений до використання у дітей, віком до п’ятирічного віку. Не містить спирту. Призначається по 2-3 зрошення на день. Курс лікування індивідуальний, не більше 10 днів.

Октенисепт

 

Октенисепт спрей складається з октенидина і 2-феноксиетанолу. Допоміжні компоненти представлені гліцерином, натрієм глюконатом та очищеною водою.

 

Спрей надає потужне протимікробну та фунгіцидну дію. Ефективний при фарингітах грибкової та бактеріальної етіології. Крім цього, зволожує слизову оболонку, робить її більш еластичною, покращує регенерацію.

Дозволений до застосування у дітей, матерів, вагітних.

Горлоспас

 

Спрей від фарингіту Горлоспас складається з: хлоргексидину біглюконату, ментолу, екстрактів шавлії і календули, м’яти, евкаліптової олії, колоїдного срібла.

Горлоспас надає антисептичну, протизапальну, аналгетичну, протинабрякову дію. Крім цього, є хорошим імуностимулятором.

Дозволений до застосування у всіх груп пацієнтів.

Пропосол

Спрей від фарингіту Пропосол містить у собі настоянку прополісу в поєднанні з гліцерином.

Вхідні до складу прополісу флавоноїди, вітаміни і амінокислоти забезпечують широкий спектр фармакологічної дії. Пропосол ефективний як антисептик, протизапальну, антисептичну, ранозагоювальну, болезаспокійливий засіб. Гліцерин зволожує слизову, надає захисну функцію.

Протипоказанням до застосування є індивідуальна непереносимість продуктів бджільництва. Годуючим також краще уникати лікування спреєм Пропосол, щоб уникнути алергії у дитини, хоч такі випадки не зафіксовані.

Тантум Верде

Основна діюча речовина спрею від фарингіту Тантум Верде – бензидамина гідрохлорид (відноситься до групи нестероїдних протизапальних засобів). Допоміжні компоненти: левоментол, гліцерин, очищена вода.

Тантум Верде виявляє протизапальну, аналгезуючу дію. Крім цього, пригнічує ексудативну здатність запалених тканин, зменшує їх набряклість.

Спрей призначається в якості симптоматичної терапії, основним у лікуванні не є.

Дітям, молодше 4 років, годуючим і вагітним не застосовувати на цих групах не проводилися дослідження препарату.

Імуномодулятор ІРС-19

 

ІРС 19 – імуностимулюючий засіб, до складу входить комплекс бактеріальних лізатів.

Препарат призначається для лікування хронічного і гострого фарингіту, а також для відновлення нормальної мікрофлори носоглотки після перенесеного захворювання.

Застосовується з трьох місяців, строго за призначенням лікаря. Не протипоказаний вагітним і годуючим. Не є етіотропним препаратом, що призначається як допоміжний засіб.

Спрей та розчин Люголя

Люголь при фарингіті – перевірена роками ефективний засіб. Випускається у формі розчину для механічної обробки слизової і спреї, для зрошення задньої стінки глотки.

Основною діючою речовиною препарату є йод у поєднанні з йодидом калію, допоміжні – гліцерин і вода.

 

Люголь надає потужну бактерицидну, ранозагоювальну дію.

Не застосовувати людям, які мають в анамнезі алергії на йод, вагітним, годуючим. Дітям дозволено з 5 років.

Недоліки та протипоказання

Недоліком застосування спреїв при фарингіті є те, що період надання фармакологічної дії у них короткий. Пов’язано це з тим, що нанесений препарат під впливом слини і їжі швидко змивається. Для отримання позитивного ефекту від лікування процедури зрошення доводиться повторювати 3-4 рази на день. В цьому плані системні препарати краще, вони накопичуються і діють не залежно від режиму дня.

До протипоказань призначення спреїв при фарингіті відносять:

• дитячий вік до трьох років (є ризик ларинго – і бронхоспазм);
• порушення роботи серця, у гострій фазі;
• загострення гастриту і виразки шлунка;
• патології щитоподібної залози:
• бронхіальна астма.

Це загальні положення. Перед застосуванням спрею, призначеного лікарем, необхідно ознайомитися з інструкцією до препарату, так як кожен з них має свої особливості використання.

Поради щодо вибору та застосування

Підбір спрею для лікування фарингіту повинен здійснюватися лікарем. Тільки профільний фахівець зможе це зробити правильно, попередньо обстеживши пацієнта.

Щоб ефект від лікування був максимальний, процедуру зрошення потрібно проводити правильно, дотримуючись наступних пунктів:

• прополоскати горло, прибравши залишки їжі і слиз;
• одягнути на флакон з ліками розпилюючу насадку;
• відкрити широко рота;
• направити насадку в бік мигдалин і натиснути призначений кількість разів.

Під час зрошення не можна вдихати, перед процедурою краще затримати дихання. Не можна їсти і пити протягом півгодини після внесення засобу.

Правильно підібраний спрей при фарингіті допоможе швидко полегшити стан пацієнта. Потрібно пам’ятати про те, що при лікуванні фарингіту не варто нехтувати прийомом системних препаратів, особливо це стосується антибіотиків. Спреї застосовуються як допоміжна терапія, так як в більшості надають тільки симптоматичну дію.

Під трахеїт прийнято розуміти ЛОР-захворювання, яке веде до ураження трахеї. Виникає не тільки у дітей, але і у дорослих. Хвороба рідко перебігає ізольовано, так як її викликають віруси, бактерії і грибки. Тому нерідко спостерігається ураження сусідніх тканин. Щоб уникнути ускладнень і швидше відновитися, слід знати, які ліки від трахеїту варто приймати.

Які ліки призначають при трахеїті

Лікування ЛОР-захворювань завжди починається з постановки точного діагнозу і виявлення причини. При легкого та середнього ступеня тяжкості вдається обійтися тільки медикаментозною терапією. У більш складних випадках, коли хвороба протікає, не ізольовано, потрібне застосування сильних антибактеріальних і протизапальних засобів, а також спостереження лікаря в умовах стаціонару.

Лікування трахеїту у дорослих і дітей включає кілька цілей у вигляді:

• визначення і усунення зовнішніх подразників: алергічних реакцій, бактеріальної та вірусної інфекції;
• купірування симптомів захворювання;
• зниження ризику розвитку ускладнень або переходу гострого перебігу в хронічне.

Найчастіше для лікування використовуються таблетки від трахеїту. Така форма лікарських засобів проникає безпосередньо в осередок запалення. Позитивний результат спостерігається вже після першого використання.

Якщо виник трахеїт, ліки повинне мати як загальний, так і системний вплив — боротися зі збудником інфекції і усувати неприємні симптоми.

Для лікування недуги застосовуються:

• Спреї. Знімають набряклість з горла, гортані і глотки, проявляють протизапальний ефект. Заборонені дітям віком 3-4 років з-за високого ризику виникнення ларингоспазму;
• Антибіотики. Необхідні при бактеріальному ураженні трахеї. Характеризується утворенням гнійної плівки, тривалим перебігом та наявністю температури довше 3-5 днів. У дитячому віці застосовуються пеніциліни у вигляді сиропів і таблеток. Дорослим призначають більш сильні препарати з групи макролідів або цефалоспоринів;
• Противірусні засоби. Ефективні при ураженні організму вірусами. Також підвищують імунітет. До часто призначуваних засобів відносять Анаферон, Эргоферон, Арбідол, Кагоцел;
• Відхаркувальні засоби. Продаються у вигляді сиропів. Їх вплив спрямований на стимулювання відходження слизу з дихальних шляхів;
• Пастилки і таблетки для розсмоктування. Мають місцеву протизапальну, антибактеріальну та знеболювальну дію. Усувають неприємну симптоматику, але не лікують;
• Антигістамінні препарати. Знімають набряклість, впливають на алергени. Дітям рекомендовано приймати краплі Зодак або Зіртек, а дорослим і підліткам — таблетки у вигляді Еріусу, Супрастину, Кларитина.

Медикаментозна терапія триває від 5 до 14 днів залежно від природи захворювання. При ураженні трахеї вірусами симптоматична картина протікає гостро. При правильно підібраному лікуванні ознаки зникають вже через 3-4 дні. При бактеріальному ураженні з’являється гній, температура тримається не спадаючи. Для виявлення збудника потрібно здати мазок з ротоглотки на аналіз. І тільки після встановлення точного діагнозу підбирається лікування.

Антибіотики — важлива частина терапії

Антибактеріальні засоби при запальному процесі в трахеї призначаються досить часто. При бактеріальної інфекції проводиться не тільки місцева терапія, але і лікування системного характеру. Щоб визначити збудника і його чутливість до антибіотиків, здійснюється забір матеріалу з області горла та глотки. Результат аналізу буде відомий тільки через 7 днів. В цей час призначаються препарати при трахеїті з широким спектром дії.

Прийом антибактеріальних засобів показаний при:

• підвищеному ризику розвитку запалення легенів;
• наявність кашлю, який не проходить більше 3 тижнів;
• підвищеній температурі довше 3-5 днів;
• виникненні ускладнень у вигляді отиту, синуситу, фарингіту.

Самими безпечними медикаментами вважаються пеніциліни. Вони випускаються у вигляді таблеток і суспензії. Допускаються до застосування у малюків з народження.

До цієї групи ліків відносять:

1. Аугментин. До складу включено два активних компоненти: амоксицилін і клавуланова кислота. Таке поєднання ефективно справляється з грампозитивними і грамнегативними бактеріями, а також мікробами, які виробляють бета-лактамазу;
2. Амоксицилін. Найпростіший представник пеніцилінової групи;
3. Флемоксин Солютаб. Продається в таблетованій формі. При взаємодії з водою капсула розчиняється і перетворюється в суспензію. Дозволений дітям старше року.

Якщо у пацієнта є алергія на пеніцилін або ефект від прийому ліків немає, то призначаються більш сильні препарати з групи макролідів.

До популярних ліків відносять:

1. Кларитроміцин;
2. Сумамед;
3. Азитроміцин.

У запущених випадках лікування пацієнта здійснюється в стаціонарі. Тоді лікарі використовують антибіотики з групи цефалоспоринів. Ліки вводяться внутрішньовенно або внутрішньом’язово.

Лікування трахеїту не може обійтися без застосування місцевих препаратів у вигляді спреїв і аерозолів. Їх активні частинки осідають на уражену слизову оболонку і створюють захисну плівку. Тим самим активні речовини діє протягом кількох годин.

До ефективним відносять Биопарокс. Діючою речовиною є фузафунгин. Це антибіотик, який несприятливо впливає на бактерії і грибки. Медикамент виявляє виражений протизапальний, спазмолітичний, протинабряковий ефект.

Антибактеріальна терапія триває від 5 до 10 днів залежно від перебігу хвороби та віку пацієнта.

Протизапальні засоби

Така категорія медикаментів потрібна для купірування запального процесу у респіраторних шляхах. Вони знижують прояв симптоматики, мають жарознижувальну і легку знеболювальну дію.

При запаленні в гортані і горлі використовується ліки під назвою Эреспал. Його вплив спрямований не тільки на послаблення запалення, але і на усунення кашльового нападу. Ліки чинить протиалергічну дію, тим самим запобігаючи спазм в бронхах і трахеї.

Эреспал застосовується для лікування дітей і дорослих. Він розслабляє мускулатуру бронхіального дерева, знижує кількість виділеної слизу і частоту відкашлювання. Продається в двох формах: таблетованій і рідкої. Тривалість лікувального курсу складає від 10 до 14 днів.

До групи протизапальних препаратів відносять Тантум Верде. Випускається в таблетках і спреях. Має виражений м’ятний запах. Але заборонений дітям молодше 6 років, так як викликає сильний бронхоспазм. Лікування таким препаратом триває не більше 5 днів.

Противірусні препарати

Дана група медикаментів показана при вірусну природу захворювання. Вони дозволяють знищити патогенних мікробів і підвищити опірність імунітету. Дозволяються для лікування малюків з народження дітей молодшого і старшого віку, дорослих, вагітних жінок.

Немовлят і грудних дітей віком до 2 років рекомендують лікувати:

• свічки Віферон;
• краплями Інтерферон, Кипферон або Гриппферон;
• таблетками Анаферон і Эргоферон.

Дітям з 3-4 років дозволено приймати:

1. Кагоцел;
2. Цитовир-3;
3. Арбідол.

 

Дорослим і підліткам призначають:

1. Ремантадин;
2. Інгавірін;
3. Поліоксидоній.

Лікування противірусними препаратами триває 5 днів. Схема прийому і дозування залежить від віку хворого. Все прописано в інструкції. При відсутності своєчасного лікування вірусного захворювання приєднується бактеріальна інфекція.

Антигістамінні засоби

Ліки з антигістамінної групи допомагають в усуненні алергічних реакцій. Вони знімають набряклість зі слизової оболонки, усувають свербіж і печіння. Їх часто прописують для запобігання бронхіального спазму. Також показано для придушення кашлю при трахеїті, який викликаний різними подразниками. Антигістамінні засоби нададуть користь і тим пацієнтам, які мають захворювання хронічного характеру.

До цієї групи медикаментів відносять:

1. Супрастин;
2. Димедрол;
3. Діазолін;
4. Еріус;
5. Тавегіл;
6. Кларитроміцин.

Часто антигістамінні препарати призначають дітям молодше 6 років, так як набряк веде до значного погіршення дихання та спазм трахеї. Виступають у якості допоміжного лікування. Приймати такі препарати потрібно протягом 5-7 днів.

Жарознижуючі засоби

Таке захворювання, як трахеїт, нерідко супроводжується підвищенням температурних значень до 38-39 градусів. Цей процес веде до розвитку гарячкового стану, ознобу, судоми у дитячому віці. Щоб уникнути появи неприємних симптомів, лікарі радять приймати жарознижуючі препарати.

Така група засобів показана при:

• гіпертермії у малюків до року;
• наявності високої температури більше доби;
• розвиток гарячкового стану у жінок на етапі виношування;
• наявність у пацієнта хронічних захворювань серця і нирок.

До популярних засобів відносять:

1. Парацетамол. Самий безпечний препарат. Продається в таблетованій формі, сиропі і свічках. Дозволений дітям з народження.
2. Ібупрофен. Випускається в таблетках і суспензії. Допускається до застосування у дітей старше 6 місяців. Володіє вираженим протизапальним ефектом. Швидко збиває температуру.
3. Напроксен. Виявляє жарознижуючу і протизапальну дію. Відноситься до групи нестероїдних засобів.

Приймати медикаменти потрібно мінімум через кожні 4-6 годин. Дозування залежить від віку хворого. Вживати ліки не рекомендується довше 3 днів. Можливе продовження курсу до 5 діб після консультації лікаря.

Дітям віком до 12 років категорично забороняється давати Аспірин і Анальгін. З особливою обережністю варто приймати підліткам і дорослим при наявності проблем з кров’ю.

Відхаркувальні та муколітичні засоби

Трахеїт при гострому перебігу супроводжується сухим і нав’язливим кашлем, який не дає спокою вдень і вночі. При виникненні нападу слизова оболонка горла, гортані і трахеї дратується ще більше. Щоб запобігти появі повторних нападів і прискорити процес одужання, призначають протикашльові препарати:

1. Синекод. Ліки на основі бутамірату цитрату. Має смак і запах ванілі. Є кілька форм випуску: таблетки, краплі і сироп. Призначається дітям з двох місяців, трьох та шести років в залежності від виду медикаменту.
2. Коделак Нео. Аналог Синекода. Володіє центральною дією. Ефект спостерігається через 1-1,5 години після застосування. Продається в таблетках і сиропі, дозволений дітям з трьох років.
3. Эреспал. Відноситься до комбінованих засобів. Надає протизапальну, протиалергічну, спазмолітичну та протикашльову дію. Широко використовується для лікування дітей будь-якого віку. Вважається одним з ефективних. В якості діючого компонента виступає фенспіриду гідрохлорид.

Через 3-4 дні хвороби кашель стає вологим. Мокрота забиває трахеї і бронхи, намагається вийти з шляхів за допомогою відкашлювання. Щоб поліпшити цей процес, лікарі рекомендують приймати відхаркувальні та муколітичні засоби:

1. Мукалтин в таблетках;
2. Лазолван в сиропі;
3. Амброксол в сиропі;
4. Аскорил в сиропі;
5. АЦЦ у шипучих таблетках.

Лікування такими препаратами проводиться до тих пір, поки кашель та інші симптоми захворювання повністю не зникнуть.

Препарати для інгаляції

Інгаляції є одним з головних методів лікування при ураженні трахеї. Частинки ліки потрапляють всередину, осідають на слизову оболонку і проникають в глибокі шари. Такий метод допомагає прибрати набряклість, поліпшити дихання, запобігти спазм і заспокоїти респіраторні шляхи.

Існує два види інгаляцій: парові і небулайзерные. Процедура за допомогою пара показана дорослим і дітям старше 6 років при відсутності температури. У гарячу воду можна додавати сухі трави, ефірні масла, соду з йодом.

Інгаляції через небулайзер більше підходять малюкам від народження до 5-6 років. Також маніпуляції можна проводити дорослим і вагітним жінкам при наявності температури до 38 градусів. Для приготування лікувальних рідин використовують фізіологічний розчин, мінеральну воду, кошти з відхаркувальною, гормональним і антибактеріальним ефектом.

Процедура має тривати від 5 до 15 хвилин. Повторювати заходи слід 2-3 рази на день. Після цього забороняється їсти, пити і виходити на вулицю протягом 1,5 годин.

Профілактичні заходи

Після лікування необхідно звернути увагу на імунітет. Для його підвищення лікарі радять проводити курс імунотерапії за допомогою вітамінізованих препаратів. Щоб запобігти повторній появі недуги, слід дотримуватися деяких рекомендацій:

1. Гартувати організм за допомогою контрастного душу, обтирання мокрим рушником, ходіння босоніж по камінню, траві і піску.
2. Щодня робити дихальну гімнастику. Це допоможе зміцнити м’язи респіраторного тракту.
3. Правильно харчуватися. У раціоні повинні бути присутніми тільки корисні, багаті вітамінами і мінералами продукти у вигляді овочів, фруктів, кисломолочної продукції, м’яса і риби, каш і супів. Повністю виключаються фаст-фуди, напівфабрикати, алкогольні і газовані напої. Обмежується вживання солодкого і мучного.
4. Дотримувати гігієнічні заходи. Два рази в день потрібно чистити зуби. Рот і горло варто регулярно обполіскувати після їжі і відвідування громадських місць. Руки миються під водою із застосуванням господарського мила.
5. Уникати переохолоджень. Одягатися необхідно по погоді. Слід регулярно гуляти, але уникати сильних вітрів і хуртовин. Не рекомендується ходити по калюжах у прохолодну погоду.
6. Уникати контакту з хворими людьми. Потрібно якомога рідше відвідувати громадські місця, особливо в період вірусних епідемій.

Профілактичні заходи спрямовані на зміцнення місцевого та загального імунітету. Також важливо позбутися від провокуючих факторів. Сюди відносять наявність хронічних вогнищ інфекції та шкідливих звичок.

При появі перших ознак трахеїту варто негайно звернутися до лікаря. Чим раніше буде розпочато лікування, тим краще буде результат.

Антибактеріальні засоби під час отиту у дорослих у вигляді вушних крапель вважаються найбільш ефективної фармакологічною формою, так як вводяться безпосередньо в осередок запалення. Щоб досягти максимального і стійкого цілющої дії, необхідно дотримуватися основних рекомендацій щодо закапування. Така різновид медикаментів — невід’ємна складова терапії різних запальних явищ в вушному проході. Краплі від отиту у вухо дозволяють усувати біль у вусі, пригнічувати ріст патогенної мікрофлори, прискорювати період одужання.

Механізм дії крапель від отиту

Основною перевагою даних лікарських форм є місцеве дію, що виявляється практично моментально після застосування. Деякі вважають, що вони повністю нешкідливі під час застосування, однак це не відповідає істині.

Будь-який медикамент характеризується деякими властивостями, протипоказаннями побічними діями, здатними несприятливо позначитися на дієвості лікування і самопочуття хворого. Механізм впливу препаратів варіюється від інгредієнтів, які входять до його складу. Розрізняється 5 підгруп вушних крапель для лікування, які досить ефективні для профілактики отиту:

• Протимікробні краплі у вухо від отиту. Основна речовина — антибіотик, що негативно впливає на патогенну флору. Подібна підгрупа надає антибактеріальний, антивоспалительный та антисептичний ефект. Призначаються під час гнійної або катаральної форми патології («Отофа», «Ципромед»).
• Краплі з глюкокортикостероїдами. Виписують для лікування бактеріальної або алергічної форми захворювання («Анауран», «Полидекса»).
• Протизапальні краплі для лікування отиту є найбільш поширеними у процесі терапії. Володіють хорошим антивоспалительным і анестетическим дією («Отинум», «Отипакс»).
• Антигрибкові. Призначаються при наявності хвороби вуха, яка розвивається через патогенної діяльності грибка («Кандибиотик»).
• Антисептичні вушні краплі від отиту. Завдяки їм промивається вушна раковина. Крім того, застосовуються для закапування. Ефективні на попередній стадії формування отиту («Мірамістин», борна кислота, 3% пероксид водню).

Всі медикаментозні засоби володіють певним активним компонентом, який чинить певну дію на перебіг і джерело захворювання. Для успішної терапії необхідно належним чином вибрати ефективні ліки.

Огляд ефективних крапель при отиті

Вушні краплі від отиту підбирають після діагностики пацієнта і постановки діагнозу хвороби. За складом активної речовини краплі від отиту для дорослих виділяють різні підгрупи. Дані кошти від отиту малоефективні при терапії патологій внутрішнього вуха і евстахііта зважаючи на віддаленість запального вогнища від вушного проходу. У процесі перетворення даного захворювання в перфоративный етап з проривом мембрани краплі від отиту у дорослих використовуються дуже рідко і лише під суворим наглядом отоларинголога. Вибір препарату здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей організму та симптоматики патологічного процесу.

Софрадекс

Включають в себе протимікробні речовини — граміцидин, фрамицетин і дексаметазон. Софрадекс має виражену антибактеріальну, протизапальну та протисвербіжну дію.

Застосовується в терапевтичних цілях запального процесу зовнішнього вуха в гострій і хронічній формі. Протипоказаннями до вживання стануть бактеріальні та вірусні інфекції, перфорована мембрана, вагітність, грудне вигодовування.

 

Дітям у молодшому віці при лікуванні отиту краплі Софрадекс застосовувати недоцільно без крайньої потреби. Коли ж заміна з якихось причин не представляється можливою, то терапія проводиться під контролем фахівця, так як тривале вживання крапель провокує системні побічні дії, у тому числі пригнічення функціонування надниркових залоз.

Спосіб прийому: закопуються по 2-3 краплі Софрадекса або закладається всередину вушної раковини тампон із марлі, який змочений в лікарському розчині. Кратність прийому тричі на день. Тривалість терапії – не більше 7 днів. Софрадекс – відносно дешеві краплі, які часто застосовуються проти отиту.

Попередньо перед тим, як почати використовувати які-небудь вушні краплі від отиту та інших вушних захворюваннях, необхідно здійснити візит до ЛОР-лікаря і переконатися в тому, що в перетинці відсутні ушкодження. В процесі перфорації більшість крапель закопувати у вушний прохід забороняється.

Не слід застосовувати Софрадекс для лікування отиту у дорослих без рекомендації отоларинголога. Кожен препарат має відмінності по складу і дії, в свідченнях та особливості використання. У зв’язку з цим неправильний вибір медикаменту здатний спровокувати посилення запальних явищ і несприятливі наслідки.

Ципромед

Такі краплі у вуха від отиту включають в себе протимікробну речовину фторхінолонового ряду, що згубно впливає на різні грамнегативні мікроорганізми: стафілокок, стрептокок, кишкову паличку та ін. Діючий компонент Ципромеда порушує складання молекул вірусної ДНК, внаслідок чого критично змінює біосинтез клітини і перешкоджає її зростання. Ципромед характеризується протимікробну, бактерицидну діями.

Показання до застосування:

• зовнішній отит;
• запальні зміни в середньому вусі гострого і хронічного характеру;
• вірусні наслідки після хірургічного втручання;
• попередження інфікування після операції;
• витягання чужорідного предмета при пошкодженні тканин вуха.

Призначається до вживання по 2-3 краплі через кожні 12 годин. Тривалість лікування триває 5-10 діб. Ципромед застосовується при вірусної формі розглянутого захворювання і для запобігання появи ускладнень до та після оперативного втручання всередині вуха. Медикамент заборонений до прийому дітей, які не досягли 15 років, при вагітності та грудному вигодовуванні. Ципромед нечасто провокує формування алергії у вигляді роздратування шкірного покриву зовнішнього вуха.

Допускається застосування під час захворювання, спровокованого попаданням в зовнішнє або середнє вухо води.

Анауран

Препарат створений на основі 2 протимікробних компонентів — поліміксин, неоміцин та місцевого анестетичних речовини — лідокаїну. Для нього характерні антибактеріальну та знеболювальну дію. Використовується для лікування запальних явищ у зовнішньому вусі гострого і хронічного характеру, гострої форми отиту середнього вуха, гнійних наслідків після тимпанопластики, мастоидэктомии та інших оперативних втручань на слухових органах.

Анауран забороняється до прийому людей з гіперчутливістю або непереносимістю до компонентів препарату, дітям до 12 місяців, хворим з порушеною мембраною. У певних ситуаціях після використання медикаменту формуються місцеві побічні дії, які проявляються почервонінням і лущенням, свербінням шкірного покриву в вушному проході.

Негативні явища проходять самі по собі після відмови від вживання і не потребують додаткової терапії. Метод використання: дорослим закопуються по 5 крапель тричі на день, дітям – по 3 краплі тричі протягом доби. Максимальна тривалість терапії – тижня.

Анауран не поєднується з протимікробними препаратами з групи аміноглікозидів (Гентаміцин, Амікацин, Стрептоміцин), так як здатні підсилити ототоксичний ефект.

Вибрати найбільш дієвий засіб при даному захворюванні – досить важке завдання. Медикаменти різняться за складом і впливу на органи слуху. Підбір препарату має проводитися з урахуванням різновиди, форми і протікання запальних процесів у вусі людини, присутності протипоказань, обмежень за віком і інших особливостей.

Отофа

Вважається антибактеріальним препаратом з підгрупи рифамицинов. Використовуються при наявності патологічних змін гострого і хронічного характеру в середньому вусі.

Перевагами даного медикаменту стануть:

• Велике вплив протимікробної активності.
• Наявність піпетки.
• Найменшу кількість побічних реакцій.
• Не всмоктується в кровообіг.
• Тривалий період використання (до 3 років).
• Допустимість вживання при перфорації мембрани.

Недоліками прийнято вважати:

• Не знижують хворобливість під час захворювання.
• Не застосовуються вагітним і при годуванні груддю.
• Не вживаються більше 7 діб, так як у шкідливої флори формується стійкість.

Отинум

Отинум рекомендований хворим із запальними процесами в середньому вусі. Оптимальною дозою прийому стануть 3 краплі тричі на день.

До переваг можна віднести:

• Протизапальний ефект.
• Застосування в терапевтичних цілях інших вірусних патологій в середньому вусі. Ефективно усуває сірчані пробки.
• Присутність дозатора.
• Допустимість вживання дітьми, однак, лише по досягненні 12 місяців.

Недоліками стануть:

• Неможливість використання більше 10 діб.
• Недостатній анестетический ефект.
• Невеликий період зберігання.
• Протипоказаний вагітним та в період годування груддю.
• Побічні реакції (алергії, нежить, кропив’янка, астма).

Отипакс

Отипакс являє собою засіб для вух з Лідокаїном і Феназоном. Для нього характерно виражене анестетическое і протизапальну дію. Ефективне на початкових етапах патологічного процесу.

До достоїнств крапель відносять:

• Ефективне і швидке усунення дискомфорту при захворюванні.
• Ймовірність використання під час лікування дітьми.
• Висока швидкість досягнення анестетичних дії в процесі застосування Отипакса.
• Нешкідливі при терапії дорослих і дітей.
• Присутність прозорою довгою піпетки.
• Відсутність побічних реакцій.
• Допустимість до вживання вагітним і при годуванні груддю.
• Тривале зберігання медикаментозного препарату.
• Ймовірність комплексного застосування поряд з іншими медикаментами.

Недоліками стануть:

• Препарат повинен застосовуватися згідно з лікарськими рекомендаціями.
• У певних ситуаціях ймовірно поява алергічної реакції.
• Не використовують понад 10 діб, щоб запобігти виникнення звикання.
• Відсутність антибактеріального компонента в засобі.

Краплі у вухо з антибіотиком

Будь-які ліки, у тому числі з антибіотиком, призначається виключно отоларингологом. Самостійне лікування захворювання заборонено і здатне спровокувати несприятливі наслідки (погіршення або втрата слухової функції, запальні явища соскоподібного відростка, парез лицьового нерва, остеомієліт, менінгіт тощо). Вибір відповідного препарату стане запорукою ефективної і швидкої терапії.

Полидекса

Являє собою комбінований медикаментозний препарат, який містить в собі антибактеріальну та гормональне речовини. Протимікробні компоненти неоміцин і поліміксин дають бактерицидний ефект щодо стафілокока, синьогнійної та гемофільної палички, певних різновидів ентеробактерій.

Дексаметазон є потужним глюкокортикоїдом, який дієво усуває симптоми запалення. Призначається засіб в рівних дозах дорослим і дітям — 2 краплі 2 рази на добу протягом 10 днів. Коли спостерігається пошкодження мембрани, вживати краплі «Полидекса» забороняється, так як вони дають токсичний ефект на середнє вухо.

Протипоказаннями до використання препарату стануть: гіперчутливість до складових кошти, глаукома, вагітність, годування груддю, герпес або віспа, ниркові і печінкові захворювання, прискорене серцебиття.

«Полидекса» широко використовується в педіатрії. Дітям з 3-річного віку дозволяється його закопувати при виникненні неприємної симптоматики. Лікарі вважають, що діючі компоненти швидко і ефективно усунуть неприємну симптоматику навіть у дитячому віці, незважаючи на те, що імунітет дитини ще не сформувався.

Кандибиотик

Даний препарат прийнято вважати засобом комплексного лікування патологічного процесу. Кандибиотик досить дієвий при патології середнього вуха. Можливе виникнення алергічної реакції.

Переваги:

• Наявність речовин, які сприяють дієвої терапії.
• Швидке усунення хворобливого дискомфорту.
• Наявність дозатора в упаковці.
• Комплексне використання з іншими медикаментозними засобами.

Недоліки:

• Побічні реакції (алергії).
• Обмежене застосування під час вагітності та при годуванні груддю.
• Забороняється самостійне лікування.

Протипоказання до вушних краплях

Дорослі люди з нормальною сприйнятливістю до медикаментозних препаратів можуть використовувати будь-які засоби для вух. Коли жінка в положенні або годує немовля, то більшість з ліків з антибактеріальним компонентом будуть заборонені до прийому. Однак такий засіб, як Отипакс буде нешкідливим і зможе допомогти в даній ситуації.

У дітей ситуація інша. Більшість препаратів заборонені, коли малюкові немає 12 місяців, частину з них можна використовувати лише по досягненні 6 років, а деякі — після 12. Наприклад:

• Отипакс і Отофа— з народження;
• Отинум — з 12 місяців;
• Кандибиотик — з 6 років;
• Гаразон — з 8 років;
• Нормакс — з 12 років.

Поради щодо вибору та застосування

Для правильного закапування всередину вуха необхідно дотримуватися певних рекомендацій:

• Маніпуляція проводиться в горизонтальній позиції на боці, щоб уражене вухо було зверху.
• В процесі закапування мочка вуха відтягується вниз і назад.
• При використанні звичайної піпетки, до закапування її на 3-4 хвилини опускають у гарячу воду (для зігрівання).
• Засіб при наявності даного захворювання та інших запальних явищах у вухах, які супроводжуються ураженням перетинки, рекомендовано капати непрямим методом: спочатку всередину вуха вставляється ватна турунда, а після закапування виробляється. Прямий спосіб небезпечний і здатний спровокувати приглухуватість.

Розігрівати Флакон в гарячій воді заборонено, так як під впливом високих температур активні компоненти втратять чинність.

Краплі від вух при отиті у дорослих і дітей використовуються як додаткові засоби. Досягти остаточного відновлення при самолікуванні виходить досить рідко. Для усунення запальних явищ у повній мірі необхідно вживати призначені отоларингологом протимікробні та антизапальні препарати всередину. Вибір конкретного лікарського засобу залежить від провокуючих факторів, розташування та тяжкості запального процесу, вікових показників і супутніх патологій хворого, присутності протипоказань та інших індивідуальних особливостей її організму.