Захворювання

Фаринготрахеит – запальний процес в області трахеї і глотки. Патологія характерна для людей всіх вікових категорій, діти не виняток. Гострий фарингіт небезпечний для малюків, оскільки спричиняє порушення дихальних функцій. В результаті цього дитина може задихнутися. Як проводити лікування у дітей розповість ця стаття.

Причини

Фаринготрахеит у дитини – поєднує в собі одночасно фарингіт і трахеїт. Головними причинами формування цієї патології у дітей виступають пневмококи і стафілококи, рідше віруси (аденовіруси, грип) або гриби. Крім цього хвороби сприяють і інші причини, серед яких:

• Поганий стан навколишнього середовища;
• Інфекційні вогнища, присутні в організмі;
• Холодні напої;
• Присутність запальних процесів;
• Вплив токсинів або інших шкідливих речовин на організм;
• Ускладнення в результаті перенесених інфекційних захворювань.

Фаринготрахеит основні симптоми

Фаринготрахеит досить небезпечний для малюків, це безпосередньо пов’язано з утворенням дихальної недостатності. Діти схильні до виникнення алергії, з цієї причини при розвитку інфекційно-алергічних реакцій слизові тканини ЛОР-органів дуже набрякають. Збільшення просвіту трахеї, а також гортані провокують стеноз, приступ задухи і навіть летальний результат.

Розпізнати хворобу можна по наступній картині:

• Першіння в горлі;
• Задишка;
• Біль при ковтанні;
• Загальна слабкість;
• Лихоманка;
• Лімфатичні вузли збільшені;
• Нападоподібний сухий кашель;
• Утруднене і шумне дихання;
• Печіння в області грудей після нападу кашлю;
• Висока температура:
• Дитина плаксивий;
• Відсутній апетит.

У разі якщо фаринготрахеит поєднується з додатковими вірусними хворобами, тоді симптоматика доповнюється бронхіт, риніт, інтоксикацією, м’язовим больовим синдромом і шкірними висипаннями.

В отоларингології виділяють дві форми фаринготрахеита — гострий фаринготрахеит і хронічний.

• При гострій ступеня — хрипи в трахеї, висока температура, сухий кашель.
• Хронічний фаринготрахеит – слабо виражений, проявляється у вигляді стискання в грудній клітці, хрипкого голосу і почервоніння стінок гортані.

Гострий фаринготрахеит у стадії активності провокує запалення тканин гортані і трахеї, утворення кірок і набряку в горлі. Патологія тягне за собою порушення функції лімфатичної системи.

Фаринготрахеит дає знати про себе особливо вночі у вигляді сильного кашлю з важким відходженням мокротиння.

Діагностика

Для постановки правильного діагнозу треба звернутися до педіатра або ЛОР лікаря і пройти певні обстеження:

• Мазок із зіву;
• Ультразвукове дослідження;
• Біохімічний аналіз крові;
• Огляд пацієнта;
• Фарингоскопия (огляд горла при штучному освітленні).

Відрізнити фаринготрахеит від ринофаринготрахеита або інших запальних процесів дихальної системи здатний тільки медичний працівник.

Сучасні методи лікування

Розвитку захворювання сприяють безліч причин. У кожному випадку лікування буде індивідуальним, тому перед початком терапії слід виявити збудника інфекції.

Медикаментозне лікування передбачає такі цілі:

• Ліквідація мікроорганізмів в осередках ураження;
• Відновлення дихальних функцій;
• Усунення запального процесу та набряку на поверхні слизових тканин;
• Зміцнення імунітету.

У план терапії входять лікарські засоби етіотропного та симптоматичного дії. Перші зосереджені на знищення інфекційних агентів, другі – на зменшення ознак захворювання (головний біль, кашель). Форма випуску препаратів залежить від віку дитини, як правило, призначають – ректальні свічки, суспензії, сиропи, розчини для інгаляцій.

Антибіотики

Дані кошти передбачені дітям у разі запалення викликаної бактеріями. Збудники бактеріального фаринготрахеита – стафілококи, добре лікуються макролідами і пеніцилінами. Якщо у малюка піде алергічна реакція на пеніциліни, їх легко можна замінити цефалоспоринами.

 

В основному тривалість лікування від семи до десяти днів і при застосуванні високотоксичних препаратів у дитини можуть утворитися ознаки медикаментозного отруєння – запаморочення, пронос, нудота, слабкість.

Для уникнення побічних ефектів при бактеріальної терапії застосовують:

• Сумамед;
• Азицид;
• Амоксиклав;
• Зитролид;
• Еритроміцин.

Азицид – антибіотик широкого спектра дії, що входить до групи макролідів, ефективний по відношенню до грампозитивних коків, стрептококкокам, грамнегативних бактерій, мікроорганізмів анаеробним.

Дозування для дітей розраховується з урахуванням вагової категорії: по 10 мг/кг один раз в день, протягом трьох діб або 10 мг/ кг у перший день, у наступні три – чотири дні, по 5 – 10 мг/кг добу.

Еритроміцин – руйнує будова бактерії, яка синтезує білки, як наслідок мікроорганізми втрачають здатність до розмноження.

• Ін’єкції Еритроміцину вводять внутрішньовенно дітям у віці з розрахунком на 1 кг ваги — 20 мг на добу. Вводиться препарат 2-3 рази в день.
• Суспензія застосовується з розрахунку 30-50 мг на 1 кг ваги дитини на добу, в декілька прийомів. Тривалість лікування стрептококових інфекцій становить не менше 10 днів.

Важливо! Антибактеріальні препарати вживаються з рекомендованою дозуванням, яка залежить від віку і ваги малюка.

Щоб позбутися від бактерій в гортані, трахеї як можна швидше доречні інгаляції на основі антибіотиків місцевої дії. Биопарокс – максимально ефективний засіб, гнітюче інфекційні вогнища і наближає одужання.

Антивірусні засоби

Ліквідувати віруси допоможуть антивірусні ліки. Для лікування дітей актуальні препарати рослинної природи, які не шкодять печінці та нирках.

На сьогоднішній день для терапії респіраторних хвороб у малюків застосовують такі препарати:

• Імупрет;
• Алпиразин;
• Оциллококцинум;
• Імунофлазід;
• Анаферон.

Якщо лікування антивірусними медикаментами розпочато вчасно, це дасть можливість прибрати головні ознаки фаринготрахеита протягом декількох днів.

На замітку! Окремі медикаменти можуть стати причиною – побічних ефектів у дітей, тому перед їх застосуванням необхідно проконсультуватися у лікаря.

Інгаляції з застосуванням медикаментів

Інгаляції небулайзером – досить дієвий метод усунення місцевих ознак хвороби (набряк, запалення).

При наявності запального процесу в слизових тканинах гортані і глотки у дітей часто утворюються напади кашлю. Блокувати їх прискорити виведення мокротиння з органів дихальної системи допоможуть наступні засоби:

• Амбробене;
• Беродуал;
• Синупрет;
• Тровента.

Лікування народними способами

Лікування у дітей – не легке завдання. Батьки в першу чергу намагаються застосовувати натуральні засоби, а не аптечні препарати. У цьому випадку допоможуть природні ліки, що мають протикашльовими і антибактеріальними властивостями.

Інгаляції на основі лікарських трав

Інгаляції відносяться до нешкідливим і дієвим методам. Дітей не -легко змусити дихати над парою, у такому випадку бажано придбати спеціальний інгалятор. Для грудников біля ліжечка ставлять каструлю наповнену окропом, в той момент, коли дитина лежить або спить.

У воду додають:

• Ромашку;
• Липу;
• Календулу;
• Пагони сосни;
• Картопляну шкірку.

Після завершення процедури інгаляцій шию малюка необхідно укутати теплим шарфом і прикрити тіло ковдрою. Інгаляції застосовуються до повного зникнення симптомів захворювання.

Молоко

Фаринготрахеит і безліч інших хвороб пов’язаних з ураженням дихальної системи можна доповнити лікуванням молоком теплої температури, його поєднують з медом (дві десертні ложки на 250 мл) і невеликий шматочок вершкового масла. Пити рекомендується невеликими ковтками, потім вкласти дитину в ліжко.

Буряк

Використовується в терапії зовсім маленьких дітей. Продукт здатний нормалізувати дихання, усунути роздратування, допомогти відділенню мокротиння.

Свіжоприготованим соком буряка рекомендується санувати горло. До процедури сік потрібно підігріти приблизно до 40С. Спочатку нехай дитина потримає теплий сік в ротовій порожнині, після — поласкает глотку і сплюнет рідина. Кількість повторень за день – 5 разів.

Буряковий сироп – дає відмінний результат. Очистити буряк, дрібно накришити, засипати цукром і проварити на повільному вогні, до тих пір, поки овоч виділить багато рідини. Готовий сироп процідити, давати малюкові по десертній ложці 3 – 4 рази на добу в проміжках між прийомом їжі.

Подорожник

Подорожник – оптимальний засіб від інфекцій, що вражають дихальні шляхи, як у дітей, так і дорослих. На його основі виробляються аптечні ліки, досить дорогі. Однак їх можна приготувати самостійно.

Простіше всього давати малюкам сік подорожника. На склянку окропу чайна ложка сухого листя, потім остудити і давати дітям по столовій ложці через кожну годину. Чай з подорожника неприємний на смак! Тому дитину треба умовити або для приємного смаку додати мед.

Сироп з подорожника. Знадобиться три столові ложки сухого листя на 300 мл води, додати вміст 4 столові ложки цукру і проварити на повільному вогні близько 20 хвилин. Процідити і давати хворому по 3 десертні ложки три рази на добу. У найближчі терміни фаринготрахеит вилікується.

Ромашка

Ромашка корисна навіть немовлятам. Це рослина здатна зміцнити імунні сили, зняти будь-яке запалення, заспокоїти дихальні шляхи. Малюкам заварюють квітки в окропі (чайна ложка на 250 мл води) давати в теплому вигляді маленькими дозуваннями протягом дня.

На основі ромашки можна робити компреси. Марля просочується в теплому настої рослини і прикладається до горла. Тримати десять хвилин. Процедуру робити вранці і ввечері, до настання поліпшення.

Полоскання морською сіллю

Морська сіль здатна дезінфікувати дихальні проходи і прибрати набряклість. Десертна ложка на склянку теплої води. Полоскати три рази в день.

Хвойний сироп

Корисний для дітей і дорослих. Готується навесні. Молоді соснові шишки подрібнюють і заливають на ніч водою. Вранці процідити, проварити і додати цукор. У готовому вигляді сироп – густий. Зберігати в скляному посуді в холодильнику. Давати дитині по чайній ложці три рази на добу.

Скільки лікується

Фаринготрахеит можна вилікувати за 7 – 10 днів. Оскільки перші три дні у більшості пацієнтів присутня висока температура, яку усувають жарознижуючі ліки. Основне завдання полягає в тому, щоб не допустити ускладнення.

При зверненні за медичною допомогою процес одужання настане набагато швидше, ніж, якщо лікування буде самостійним, адже лікар підбере правильну терапію.

На жаль, дитячий організм переносить фаринготрахеит набагато складніше, ніж дорослий, тому що малюки боятися полоскати горло і дихати над інгалятором.

При своєчасному лікуванні прогноз сприятливий.

Ускладнення

Якщо лікування фаринготрахеита неправильне і занедбане є ризик виникнення згубних наслідків серед них:

• Ревматизм;
• Тонзиліт;
• Перехід хвороби в хронічну ступінь;
• Поширення інфекції на сусідні органи дихання.

Профілактика

Щоб звести до мінімуму виникнення ускладнень, батьки повинні простежити, щоб діти дотримувалися елементарні профілактичні заходи.

У першу чергу потрібно подбати про стан імунітету і мінімізувати контакт з джерелами захворювання. Треба частіше перебувати на свіжому повітрі, добре харчуватися і відпочивати. Влітку возити дитину до моря, уникати переохолоджень. Стежити за вологістю повітря в приміщенні, де є діти. Пил, брудне повітря, тютюновий дим – табу. Рекомендується вчасно лікувати: синусит, аденоїдит, риніт. Виключати контакти з хворими людьми в момент розпалу сезонних епідемій ГРВІ.

Гострий тонзиллофарингит – одна з найбільш поширених ЛОР патології. Характеризується ураженням лімфоїдного кільця, м’якого піднебіння, піднебінних дужок, слизової оболонки глотки. Зустрічається переважно у дітей віком 5-15 років, але бувають і більш ранні випадки. Це пов’язано зі слабкістю імунної системи, низьким рівнем опорности проти патогенних мікроорганізмів. Якщо захворювання на ранніх стадіях не надати належної уваги, воно перейде в хронічну форму, позбавитися від якої в більшості випадків не представляється можливим.

Що таке тонзиллофарингит

Діагноз гострий тонзиллофарингит увазі під собою симптомокомплекс, що включає відразу два захворювання: тонзиліт і фарингіт. При ангіні уражаються лімфоїдні утворення, що знаходяться на переході порожнини рота в глотку, що виконують основну захисну функцію організму. При фарингіті залучаються слизова глотки, м’яке піднебіння, піднебінні дужки. У дітей ці дві різні патології в більшості випадків протікають одночасно, від цього і з’явилася назва.

У довіднику Міжнародної класифікації хвороб тонзиллофарингит не вказано. При шифровці використовується код за МКХ-10 його складових:

• Гострий тонзиліт – J 03;
• Гострий фарингіт – J 02;
• Хронічний фарингіт – J 31.2;
• Хронічний тонзиліт – J 35.0.

Причини і фактори ризику

Тонзиллофарингит у дітей і дорослих розвивається на тлі проникнення в носоглотку патогенних мікроорганізмів. Основними збудниками патології є:

• вірус грипу, парагрипу;
• аденовіруси;
• герпевирусы;
• вірус Епштейна-Барр;
• вірус Коксакі;
• віруси кору, краснухи;
• дріжджоподібні та плісняві гриби;
• стрептококи;
• стафілококи;
• хламідії;
• коринебактерия.

Згідно зі статистикою, у дітей дошкільного віку збудником переважно є вірусна інфекція, у школярів та дорослих – мікроби.

Бактеріальні ураження за формою перебігу більш важкі, ніж вірусні. Якщо не усунути інфекцію медикаментозно, можливий розвиток гнійного процесу, або перехід гострої форми в хронічну тонзиллофарингит. Коли збудником є бета-гемолітичний стрептокок, симптоми запалення можуть зникнути самі по собі через тиждень від початку захворювання. Але, при цьому пацієнт все одно залишається носієм інфекції при найменшому збої роботи імунної системи, процес поновиться знову.

Потрапити інфекційний збудник в глотку і спровокувати тонзиллофарингит може двома способами:

• ендогенно;
• екзогенно.

Ендогенний шлях має на увазі під собою поширення інфекції з інших вогнищ запалення в організмі. Найчастіше це патології поруч стоять органів: карієс, синусит, риніт, періодонтит.

Екзогенний шлях передачі – потрапляння інфекції з навколишнього середовища. Сюди відносяться:

• повітряно-крапельний шлях – при спілкуванні з хворим;
• контактно-побутовий шлях – при використанні одних предметів побуту;
• артіфіціальним шлях – при використанні погано оброблених медичних інструментів;
• аліментарний шлях – при вживанні в їжу інфікованих продуктів.

При попаданні в організм інфекції, тонзиллофарингит розвивається не завжди. Сприяючими факторами до початку запального процесу служать:

• імунодефіцит;
• патології травного тракту (гастрит, виразкова хвороба шлунка, грижа стравохідного отвору діафрагми, дисбактеріоз);
• порушення серцевої діяльності;
• ендокринні захворювання (недостатність надниркових залоз, цукровий діабет, гіпо-і гіпертиреоз, гормональні перебудови при менопаузі);
• порушення обміну речовин;
• шкідливі звички;
• робота на забрудненому виробництві;
• несприятлива екологічна ситуація;
• недотримання норм чистоти і вологості в приміщенні.

Після інфікування пацієнт довгий час може бути носієм захворіє тільки після ослаблення імунітету.

Симптоматика

За формою перебігу тонзиллофарингит буває гострий і хронічний, відповідно різниться й симптоматика захворювання.

Гострий тонзиллофарингит починається різко, має яскраво виражені ознаки. Розвивається на тлі переохолодження, перегрівання, після стресу. При вірусному інфікуванні характерні наступні симптоми:

• різке підвищення температури тіла до 38 градусів і вище, часто з ознобом;
• виражені симптоми інтоксикації (головний і м’язовий біль, слабкість, запаморочення, диспепсичні розлади, розвиток менінгеальних симптомів);
• біль у горлі вираженої інтенсивності, підсилюється при ковтанні;
• настирливий, непродуктивний кашель.

На огляді лікар візуалізує значно збільшені і піднебінні мигдалики почервонілі. Гипереміровані також слизова глотки, піднебінні дужки, язичок і м’яке піднебіння, визначаються точкові крововиливи. Регіонарні лімфовузли також збільшуються, при пальпації можуть бути болісними.

На уражених ділянках при вірусному тонзилофарингіті відзначається білястий наліт, який легко знімається за допомогою шпателя, при цьому не залишається кровоточивих виразок. Це дуже важливий момент, який лікар враховує при диференціальній діагностиці з таким захворюванням, як дифтерія.

Якщо призначити правильне лікування, тонзиллофарингит вірусної етіології проходить за тиждень.

При бактеріальному інфікуванні патологія не має гострого початку. Симптоми розвиваються поступово по наростаючій. Відразу з’являється легке першіння і свербіж в горлі, плавно переходить в біль. Температура тіла підвищується до субфебрильних показників, потім до гарячкових. Мигдалини і тканини навколо них також поступово видозмінюються.

Якщо на початковій стадії, пацієнту не призначена відповідна терапія, тонзиллофарингит з катарального переходить в гнійний. При цій формі стан пацієнта тяжкий. Біль інтенсивна, симптоми інтоксикації яскраво виражені. На огляді видно гіпертрофовані і гипереміровані мигдалини, змінені і околоминдальные тканини. На гландах і по всій запаленої слизової визначаються гнійні включення. Лімфатичні вузли значно збільшені, болючі при пальпації. Ненадання допомоги при гнійному запаленні загрожує небезпечними для життя ускладненнями.

У разі, коли під час бактеріального процесу симптоми були проігноровані, або ж лікування проводилося некоректно, захворювання переходить в хронічну форму.

Для хронічного тонзилофарингіту яскраво виражені симптоми не характерні. Захворювання протікає мляво. Пацієнта турбує першіння і свербіж в горлі, відчуття стороннього тіла, періодичний кашель. Загострення трапляються більше трьох разів на рік з типовою для гострого процесу клінічною картиною.

Видозміни в глотці при хронічному перебігу залежать від його форми. При гіпертрофічній зміни відбуваються тільки в лімфоїдної тканини, як при тонзиліті. Атрофічна форма характеризується не тільки змінами в гландах, але і слизової, вона стає тонкою, сухою. При субтрофической формі мигдалини і слизові вкриваються густою слизом, відзначається наявність кірочок. Поставити точний діагноз при хронічному тонзилофарингіті можна лише провівши діагностичні дослідження, включаючи фарингоскопию.

Діагностика тонзилофарингіту

При виявленні симптомів, що вказують на запальний процес у горлі, необхідно звертатися за допомогою в медичний заклад. Тільки профільний фахівець знає, що таке тонзиллофарингит і як правильно його лікувати.

На прийомі лікар першим справою проводить огляд, збирає анамнез життя і скарг пацієнта. Для постановки точного діагнозу необхідно провести низку діагностичних заходів, до яких відносяться:

• фарингоскопия – оцінюється точна локалізація запалення, ступінь ураження тканин;
• загальний аналіз крові – визначається тип збудника, інтенсивність запального процесу, спираючись на зміни у лейкоцитарній формулі, показники ШОЕ;
• експрес тест на антитіла – визначають наявність антитіл до конкретного типу збудника;
• мазок із зіву для посіву на бактеріальних середовищах – точно визначає тип збудника, який спровокував тонзиллофарингит;
• антибіотикограма – виявляє до яких антибактеріальних препаратів чутливі патогенні мікроорганізми, виявлені в мазку.

Після проведення такої діагностики та оцінки її результатів можна призначити правильну терапію.

Способи лікування

Лікування тонзилофарингіту проводиться тільки профільним фахівцем, спираючись на результати діагностичних досліджень. В основу терапії покладено прийом етіотропних та симптоматичних препаратів. В якості допоміжної терапії для посилення дії медикаментів, з дозволу лікаря, застосовуються засоби нетрадиційної медицини.

Лікування медикаментами

Медикаментозну терапію можна розділити на симптоматичну і етіотропну.

До етіотропним препаратів належать:

• Антибіотики. Призначаються строго за показаннями при наявності лабораторно підтвердженої бактеріальної інфекції. Знищують патогенні мікроорганізми, руйнуючи їх мембрани, що перешкоджають подальшому розвитку запалення (Аугментин, Цефтріаксон, Ампіцилін);
• Противірусні. Застосовуються при тонзиллофарингитах вірусної етіології (Ацикловір, Изопринозин);
• Протигрибкові. Володіють фунгіцидною і фунгистатическим дією щодо грибкових збудників (Ністатин, Флуконазол).

Поряд з етіотропною терапією застосовуються засоби, дія яких спрямована на пригнічення активності симптоматики. Сюди відносяться такі групи препаратів:

• жарознижуючі (Нурофен, Парацетамол);
• антигістамінні (Зодак, Едем, Цетрин);
• протизапальні (Эреспал, Інспірон).

Крім цього, в якості місцевої терапії тонзилофарингіту призначаються:

• полоскання з антисептиками (Мірамістин, Фурацилін, Хлоргексидин);
• розсмоктування пастилок і льодяників, що володіють антисептичною і аналгетичну властивістю (Стрепсілс, Стрептоцид, Доктор Мом);
• зрошення спреями (Гівалекс, Горлоспас, Інгаліпт).

Застосування всіх цих груп засобів в комплексі допоможе позбутися від тонзилофарингіту швидко, не залишивши серйозних ускладнень.

Нетрадиційна медицина

На додаток до медикаментів для усунення запального процесу в горлі призначаються засоби народних цілителів.

Добре зарекомендували себе содо-сольові полоскання. Для приготування розчину необхідно в склянці кип’яченої, охолодженої води розвести по чайній ложці соди і солі, додати кілька крапель йоду. Полоскати горло тричі на день.

Також ефективні при тонзилофарингіті парові інгаляції з відварами трав, ефірними маслами.

Не можна замінювати медикаменти засобами народної медицини. Це може погіршити стан. Народні препарати застосовуються лише як допоміжна терапія.

Можливі ускладнення

Всі ускладнення неправильного лікування тонзилофарингіту діляться на гнійні і негнойные.

До гнійних відносяться наступні патології:

• отит;
• синусит;
• менінгіт;
• енцефаліт;
• сепсис;
• паратонзіллярний абсцес.

Ненадання допомоги при цих станах може спричинити летальний результат.

Негнойные ускладнення ще називають віддаленими. Найчастіше вони розвиваються при хронічному тонзилофарингіті. Сюди відносяться:

• ревматизм, при якому вражається серцевий м’яз і суглобова тканину;
• функціональні порушення нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит, ниркова недостатність).

Щоб уникнути цих ускладнень, необхідно при перших ознаках звертатися до ЛОР-лікаря.

Прогноз захворювання

При своєчасній діагностиці, коректно призначеної терапії, виконання всіх рекомендацій лікаря, прогноз у тонзилофарингіту сприятливий.

Якщо інфекцію не усунути, процес стає хронічним. На його тлі запускаються незворотні процеси в організмі, позбавитися від яких не представляється можливим.

Заходи профілактики

Щоб максимально убезпечити себе від розвитку тонзилофарингіту, необхідно дотримуватися наступних правил:

• вести активний і здоровий спосіб життя;
• займатися спортом;
• харчуватися збалансовано і правильно;
• уникати людних місць в періоди епідемічних спалахів;
• загартовуватися;
• гуляти на свіжому повітрі мінімум дві години в день, одягаючись по погоді;
• дотримуватися норм чистоти і вологості в приміщеннях.

Тонзиллофарингит – серйозне і небезпечне захворювання. Своєчасна діагностика та правильне лікування, дотримання всіх рекомендацій лікаря, позбавлять від патології повністю, не залишивши серйозних ускладнень.

В осінньо-весняний період починається пік гострих респіраторних захворювань. Погода оманна, і люди з легкістю можуть заразитися вірусною інфекцією. Відсоток пацієнтів інфекційних відділень вище серед дітей.

Неправильне лікування ГРВІ та грипу може призвести до ускладнень. Інфекція вражає слизові оболонки трахеї, носоглотки, переходить на бронхи і легені. Одне з поширених ускладнень – трахеобронхіт.

Про бронхотрахеите

Бронхотрахеит – це запальне захворювання. Вражає трахею і бронхи. Частіше виникає при несвоєчасному лікуванні грипу. Під час кашлю інфекція потрапляє глибше в дихальні шляхи, слизові оболонки трахеї.

Бронхотрахеит добре розвивається при переохолодженні, від пилу в повітрі. Спровокувати хворобу можуть синтетичні препарати (аерозолі, парфуми, фарба). Хімічні речовини подразнюють оболонку, викликають кашель. Інфекція швидше поширюється в органах дихання.

Трахеобронхіт швидко розвивається. Хвороба проходить у гострій формі. Вчасно підібрана терапія допомагає пацієнтові швидко впоратися з бронхотрахеитом. Якщо лікування не дає результатів або зовсім відсутня, хвороба може перейти в хронічну форму.

Симптоми бронхотрахеита

Основний симптом хвороби – кашель. Гострий трахеобронхіт починається сухим «гавкаючим» кашлем. У хворого піднімається температура до 38 градусів. Спостерігається загальна втома організму, сонливість. Від частих непрерывистых нападів кашлю можуть відчуватися біль в грудях.

У дітей бронхотрахеит протікає складніше. Запалені слизові оболонки і збільшені в розмірах. Це утруднює дихання. Дихальні проходи у дитини значно вже, ніж у дорослого. При запаленні вони стають більш вузькими, повітря погано проходить. Починається кисневе голодування.

У деяких випадках у дітей може наступати ядуха. Бронхотрахеит у дітей супроводжується нападами нудоти. У дорослих хвороба протікає з схожими симптомами. Але вони переносять її легше.

Перша стадія хвороби триває десять днів. Пізніше під час кашлю починає відділятися слиз. Хворого мучить вологий кашель. При огляді лікар діагностує хрипи в бронхах.

Хронічний бронхотрахеит частіше проявляється у дорослих. Основні симптоми при хронічному трахеобронхите:

• затяжний сухий кашель;
• задишка;
• біль у діафрагмі під час кашлю;
• киснева недостатність.

При хронічному перебігу хвороби людина часто хворіє простудними захворюваннями.

Причини бронхотрахеита

Бронхотрахеит розвивається на тлі перенесених захворювань дихальних шляхів (ГРВІ, грип, трахеїт, фарингіт, ларингіт). Запальний процес переходить з верхніх дихальних шляхів в трахеї і бронхи.

Основні збудники бронхотрахеита – віруси і бактерії.

Віруси, що провокують трахеобронхіт:

• парагрип;
• грип;
• аденовірус;
• риновірус.

Збудники передаються повітряно-крапельним шляхом. Частіше вірусного типу бронхотрахеита піддаються діти. Віруси вражають малюків з ослабленим імунітетом (після перенесеної раніше хвороби).

У здорової людини ризик захворіти вірусної формою значно нижче.

Причиною бронхотрахеита може стати і бактеріальна флора:

• синьогнійна паличка;
• золотистий стафілокок;
• стрептокок;
• мікоплазма.

Шкідливі мікроорганізми потребують тепла і вологи для розмноження. Слизові оболонки дихальних шляхів сприяють їх розмноженню і життєдіяльності.

Причини алергічного бронхотрахеита:

• парфумерія;
• хімічні сполуки (на роботі, пов’язаної з використанням шкідливих хімічних препаратів, аерозолів);
• пил;
• спори цвілі;
• пилок квітів;
• вихлопні гази.

Причини хвороби у дітей:

• слабкий імунітет;
• рахіт;
• ГРВІ, грип, хвороби дихальних шляхів;
• діабет;
• м’язова дистрофія;
• білково-енергетична недостатність.

Бронхотрахеит може виникнути за несприятливих умов.

Неінфекційні причини хвороби:

• тривале перебування на холодному повітрі, на протязі;
• весняна нестача вітамінів;
• шкідливі звички (паління);
• хвороби органів дихання;
• робота, пов’язана з хімікатами (якщо робітники не використовують респіратори, захисні маски);
• виснаження організму (хронічна фізична втома);
• генетична схильність;
• нервові розлади (стрес, депресивний стан).

Неінфекційні причини бронхотрахеита можуть стати основою для розвитку шкодочинних патогенів. Дитина або дорослий з міцним імунітетом може не заразитися вірусною інфекцією. Несприятливі умови навколишнього середовища провокують розвиток патогенів.

Діагностика

Правильно поставити діагноз допоможе досвідчений лікар. Первинний огляд проводить терапевт або педіатр. Якщо є підозри на ускладнення, направляють до профільних фахівців – отоларинголога, алерголога, пульмонолога.

Первинна діагностика включає стандартний опитування на симптоми і скарги. Далі візуальний огляд порожнини горла. Лікар прослуховує легені і бронхи пацієнта.

Якщо є підозра на гострий бронхотрахеит, фахівець направляє на флюорографію. При наявності мокрого кашлю беруть посів слизу (для діагностування збудника).

Основні методи терапії

Лікування трахеобронхіту включає комплексний підхід. В залежності від типу і характеру хвороби призначають:

профілактичні заходи (щоб усунути неінфекційні причини виникнення бронхотрахеита);

• симптоматичне лікування (медикаментозні препарати проти кашлю, високої температури);
• вплив на збудників хвороби;
• народні методи лікування бронхотрахеита;
• фізіотерапія;
• фітотерапія.

Лікування дітей частіше вимагає госпіталізації. Звужені дихальні шляхи можуть стати причиною задухи, ускладнень. Ранні стадії бронхотрахеита можна вилікувати в домашніх умовах. Потрібно дотримувати рекомендації лікаря, медикаментозне лікування проводити строго за приписом.

Медикаментозні засоби

При лікуванні бронхотрахеита призначають кілька груп препаратів в залежності від причини хвороби. Для боротьби з вірусами застосовують противірусні препарати:

• «Афлубін» — гомеопатичний засіб, який чинить протизапальну, жарознижувальну дію, зміцнює імунітет, знімає інтоксикацію організму;
• «Анаферон» — ще один препарат з розділу гомеопатичних, підвищує імунітет, застосовується для профілактики вірусних хвороб;
• «Арбідол» — противірусну, імуномодулюючу засіб.

Антибактеріальні препарати:

• «Умкалор» — засіб на основі кореня Пеларгонії, вбиває шкідливі мікроорганізми, стимулює імунітет;
• «Бісептол»- препарат з групи сульфаніламідів, призначають немовлятам;
• «Биопарокс» — ліки у формі інгаляції, діє на місце запалення.

Сухий кашель заподіює сильний дискомфорт. Напад кашлю складно зупинити, тому що під час кашлю не відділяється мокротиння, а лише дратується слизова оболонка. У дітей цей симптом може привести до задухи, нічні напади заважають дитині спати.

Щоб полегшити стан призначають лікування протикашльовими та відхаркувальними засобами:

• «Бромгексин» — відхаркувальний муколітичний препарат при сухому кашлі (випускають у формі сиропу, таблеток);
• «Амброксол» — сироп для відхаркування при вологому кашлі;
• «Либексин» — протикашльовий засіб для лікування захворювань дихальних шляхів, виявляє анестезуючу, бронхорозширюючу дію (відпускається в таблетках).

Якщо бронхотрахеит супроводжується високою температурою, приймають жарознижуючі засоби. Дітям дають «Нурофен» або «Ібупрофен». Дорослі можуть випити «Парацетамол».

При лікуванні важливо дотримуватися рекомендацій лікаря і приймати ліки в дозуванні, яка зазначена в рецепті або інструкції.

Фітотерапія

Лікування народними методами дозволяє прискорити процес одужання. Широке поширення має фітотерапія – використання лікарських трав для профілактики і лікування бронхотрахеита у дорослих і дітей.

З лікувальних трав роблять настої, чай, бальзами, розслаблюючі ванни. Фітотерапія допомагає розширенню бронх і легкому відкашлюванню слизу. Деякі рослини мають протизапальні та жарознижувальні властивості. Організм збагачується корисними речовинами, вітамінами, підвищується імунітет.

Під час хвороби в організмі підвищується рівень інтоксикації. Щоб знизити кількість отруйних речовин у крові, рекомендують багато пити. Рідина «очищає» організм.

Напої, які містять вітамін C:

• відвар шипшини;
• журавлинний сік;
• брусничний сік.

Добре очищають організм сечогінні трави:

• хвощ;
• спориш;
• мучниця.

Високу температуру у дітей допомагають збити настої:

• чай з малини;
• чай з калини;
• липовий відвар.

Для лікування сухого кашлю роблять відвар з мати-й-мачухи. Стакан сушеної трави залити двома літрами окропу, варити на повільному вогні 30 хвилин. Готовий відвар приймати по одній столовій ложці через кожну годину.

Рецепт для легкого відхаркування:

• корінь алтея – 20 г;
• корінь оману – 10 г;
• березові бруньки – 10 г;
• материнка – 10 р.

Перемішати всі компоненти. В один стакан окропу додати столову ложку суміші трав і варити на повільному вогні 15 хвилин. Пити по одній ложці через кожні дві години.

Заспокійливий, протизапальний ефект дають інгаляції.

Для приготування розчину потрібно:

• ромашка – 1 столова ложка;
• календула – 1 столова ложка;
• вода – 2 літри.

Воду довести до кипіння. Додати лікувальні трави, дати настоятися 5 хвилин. Далі дихати парою 15 хвилин. Через декілька днів почне відділятися слизу під час кашлю.

При лікуванні вологого кашлю використовують трави, які розм’якшують мокротиння. Ефективні засоби з лука.

Поросяти, ягняти цибулю прокип’ятити в молоці. Дати настоятися кілька годин і процідити. Відвар приймати по столовій ложці чотири рази на добу.

Цибульний відвар має неприємний запах і смак. Діти часто відмовляються пити такі ліки. Можна видавити морквяний сік. Перемішати з медом і молоком, вистояти 5 годин. Пити чотири рази на день по півсклянки.

За допомогою лікарських рослин можна мінімізувати прийом медикаментозних препаратів.

• Запальний процес допомагають прибрати – кора дуба, шавлія, ромашка і календула.
• Антибактеріальний ефект мають – ісландський мох, чебрець, багно, евкаліпт, кропива. Їх можна приймати у вигляді настоїв і відварів.
• Фізіотерапія

Фізіотерапевтичні процедури більше підходять в якості профілактики. Лікування за допомогою цього методу допомагає підвищити імунітет, прискорюють одужання.

Фізіотерапія при лікуванні бронхотрахеита включає наступні процедури:

• інгаляції – з допомогою цього методу лікарські речовини потрапляють у дихальні шляхи, дію на вогнище хвороби;
• масаж – фахівець проводить маніпуляції, щоб з легких швидше виводилася мокротиння;
• ультрависокочастотна індуктотермія (УВЧ терапія) – на тіло в області легких впливаю високочастотним електричним полем, допомагає знизити біль, зняти запалення, усунути спазм;
• магнітотерапія – підвищує дію антибіотиків, клітини слизової оболонки швидше відновлюються;
• електрофорез – заряд допомагає препаратів інтенсивніше проникати в оболонки тканин, знімає запалення, набряк;
• галотерапія – популярний метод лікування бронхотрахеита, хворого поміщають в умови соляних печер, вентилюються і очищаються легкі;
• грязьові процедури – пацієнта поміщають у теплу грязьову ванну, поліпшується кровотік, легкі насичуються киснем.

Дитячий організм слабше, тому вищеописані методи протипоказані. Для лікування бронхотрахеита у дітей застосовують ультрафіолетове опромінення. Допомагає зняти набряк, прискорити одужання, вбиває шкідливі організми.

Народні рецепти

Народні рецепти лікування бронхотрахеита базуються на використанні фітопрепаратів.

Рецепт №1:

• сік листя подорожника великого – 1 чайна ложка;
• мед – 1 чайна ложка.

Ретельно змішати. Пити до їжі, кілька разів на день. Приймати обов’язково відразу після приготування.

Рецепт №2:

• овес – 2 столові ложки;
• родзинки – 2 столові ложки;
• мед – 1 столова ложка;
• молоко – 1,5 літра.

Варити на слабкому вогні, поки не випарується половина води. Охолоджений відвар процідити, додати мед. Пити по одній ложці щогодини. Зберігати в холодному місці.

Рецепт №3:

• імбир – 5 м;
• гвоздика – 5 м;
• кориця – 5 г;
• гаряча вода – 300 мл

Інгредієнти змішати, вистояти 5 годин. Пити чотири рази на добу.

Поради по лікуванню

Під час лікування бронхотрахеита важливо дотримуватися правила:

• багато пити (рідина очищує організм, виводить токсини);
• дієта (їжа повинна бути багата на вітаміни і мікроелементи);
• провітрювати і зволожувати приміщення, робити вологе прибирання;
• дорослі повинні відмовитися від шкідливих звичок (не курити на період лікування).

Якщо на вулиці тепло, відсутня вітер дітей можна ненадовго вивести погуляти на свіжому повітрі. Сонячне світло і кисень сприятливо впливають на процес одужання.

Профілактика бронхотрахеита

Бронхотрахеит частіше виникає у дітей. У період епідемії намагатися уникати людних місць, не контактувати з хворими.

Переохолодження може спровокувати хворобу. Тому важливо тепло одягатися. Навесні і восени тепла погода супроводжується вітром. Тому дитину слід одягати не дуже жарко. Від спеки він може спітніти, вітер різко охолодить разгоряченное тіло і малюк простудиться.

Бронхотрахеит – проявляється, як ускладнення після застуди. Тому вірусні хвороби важливо лікувати до кінця.

На роботі, пов’язаної з хімікатами, обов’язково використовувати засоби захисту (респіратори, марлеві пов’язки).

Здоровий організм не піддається впливу шкідливих патогенів і факторів навколишнього середовища. Тому найкращий метод профілактики – загартовування, здоровий спосіб життя і правильне харчування.

Поширене захворювання — ларинготрахеїт у дітей часто виникає з похолоданням і не завжди діагностується батьками, оскільки має властивість ускладнюватися і переходити в бронхіт, трахеїт або пневмонію. Це викликане недосконалістю резистентних функцій дитини, а також будовою гортані. Яка терапія результативна при патології, можна вилікувати хворобу в домашніх умовах — про це в нашій статті.

Причини

Ларинготрахеїт у дітей — патологія, що включає запальні процеси в ротоглотці і верхньому відділі трахеї. Ініціаторами хвороби виступають:

• алергічні провокатори;
• примітивні віруси;
• бактеріальні агенти;
• грибкові мікроорганізми.

Ларинготрахеїт називають дитячим захворюванням, оскільки дорослі хворіють рідко, а у малюків патологія виникає як результат перенесених застуди чи ГРВІ. До відмінних рис процесу відносять таки стадії:

• інфекційний провокатор, що знаходиться в організмі при ГРВІ, потрапляє на епітеліальний шар гортані, викликаючи запалення;
• імунітет включає захисну реакцію, стимулюючи вироблення інтерферону, обмежуючи вогнище інфікування;
• слизові покриви запалюються, набрякають; дитячий імунітет не справляється з патогеном і колонії мікроорганізмів стрімко розростаються, колонізуючи ротоглотку;
• бактеріальний компонент провокує запалення, кашель, що переходить у важкий, мокрий, з виділенням ексудату.

Подальше поширення інфекції викликає небезпечну форму хвороби — стенозуючий ларинготрахеїт у дітей. Вона характерна настільки сильною гіперемією епітеліальних покривів гортані, що звужений просвіт обмежує дихання аж до асфіксії. У цьому випадку тільки невідкладна допомога допомагає відновити дихання і купірувати напад стенозу.

Причинами ларинготрахеїту у дітей вважають:

• дія низьких температур, переохолодження, перебування на протягах;
• вживання холодних напоїв і ротове дихання на вулиці в холодну пору року;
• пасивне куріння в будинку, де проживає дитина;
• ослаблений імунітет;
• порушення бактеріального рівноваги в організмі внаслідок перенесених захворювань верхніх дихальних шляхів з застосуванням антибіотиків;
• наявність патогенів у прилеглих до гортані областях (карієс, синусит, тонзиліт, фарингіт);
• контакт малюка з алергеном при наявності алергічної залежності.

Ларинготрахеїт у дітей, симптоми і лікування якого розглянемо нижче, діагностує ЛОР, оскільки в домашніх умовах батьки не в змозі оцінити ситуацію, здатну призвести до ускладнень. Самоназначение призводить до погіршення стану дитини і поширення запалення в нижні відділи дихальної системи.

Симптоматика

Оскільки ларинготрахеїт у дітей (лікування якого залежить від патогена-провокатора), не виникає спонтанно, а є вторинною патологією при запаленнях верхніх дихальних шляхів, перші симптоми хвороби схожі з ринітом або фарингітом:

• дитина скаржиться на труднощі з носовим диханням;
• нежить — рідкий, без фрагментів гною або кров’янистих виділень;
• кашель — сухий, подразливий (збільшує інтенсивність при голосових навантаженнях, сміху, русі, грі);
• температура підвищується до 38 градусів.

Про подальше поширення інфекції по гортані, трахеї і розвиток ларинготрахеїту свідчать наступні симптоми:

• кашель переходить в постійний і виснажливий малюка — надривний, гавкаючий, без відкашлювання;
• посилюється до вечора; виникають несподівані тривалі напади кашлю у сні;
• батьки помічають хропіння у дитини під час сну;
• у денний час малюк переходить на ротове дихання, яке чути на відстані;
• тембр голосу знижується, малюк обмежує голосову навантаження, в голосі виразно чутні хрипи;
• через зменшення просвіту гортані і кисневого голодування поведінка змінюється: виникає дратівливість, проблеми денного сну, безпричинний плач, нервозність, млявість;
• температура піднімається до 39-39,5 градусів.

При встановленні зазначених симптомів необхідна термінова консультація з педіатром. Особливо важливо не пропустити ларинготрахеїт у немовляти: несвоєчасна терапія призводить до незворотних змін в дихальної трубки, що в майбутньому стає причиною регулярних захворювань органів дихання.

Помічаючи зазначені прояви, батьки, цікавляться, що таке ларингіт і свідчить клінічна картина про розвиток зазначеної патології. Отоларингологи вказують на додаткові ознаки, які підтверджують хворобу:

• збліднення шкірних покривів особи, носогубний трикутник набуває синюшний відтінок;
• дитина потіє в спокійному стані і одязі по сезону
• дитина скаржиться на біль по центру грудей при глибокому вдиху;
• по мірі поширення запалення кашель переходить у мокрий з відкашлюванням гнійного ексудату.

Якщо не почати терапію ларинготрахеїту у дітей — симптоматика піде на спад і через 10-14 днів виникне помилкова ілюзія, що патологію вдалося перемогти. Але це небезпечна омана, оскільки через 2-3 тижні хвороба повернеться знову, але вже в хронічній формі, терапія якої важче і триваліше.

Лікарська терапія

Діагностуючи ларинготрахеїт у дитини, лікар робить бактеріальний посів з горла для виявлення етіології запалення. Як зазначалося раніше, хворобу викликають бактерії, гриби або віруси, при цьому традиційна терапія антибіотиками результативна в перших двох випадках і недоцільна — у третьому. Після виявлення патогенів, отоларинголог розробляє протокол лікування, який включає:

• антивірусні і протибактеріальні призначення (залежно від провокатора ларинготрахеїту);
• ліки, які збільшують резистентність організму або стимулюють вироблення природного інтерферону (Арбідол, Анаферон, Імудон, ИРС19);
• антигістамінні для зниження гіперемії слизових покривів при алергічній формі захворювання (Едем, Тавегіл, Зіртек);
• гормональні кортикостероїдні препарати, що зменшують набряк і знімають запалення (Преднізолон, Гідрокортизон, Фликсотид);

Симптоматичні ліки

Дозволяють усувати больовий синдром у горлі, знижують температуру, нормалізують мікрофлору.

• при сухому кашлі — Синекод, Тусупрекс, Либексин.
• при мокрому — Мукалтин, Амбробене, Геделикс.
• при температурі — Панадол, Парацетамол, Нурофен.
• розсмоктуються таблетки місцевої дії при больовому синдромі в горлі — Лізак, Доктор Мом, Септолете.
• для відновлення мікрофлори — Біфідумбактерин, Лактобактерин, Лінекс.

При ларинготрахеїті у немовляти лікування передбачає використання обмеженого переліку призначень з причини віку дитини. Так, підбирає педіатр ліки, дозволені для застосування з 3-х або 6-місячного віку, чітко розраховуючи дозування і регулярність прийняття кошти.

Антибіотики при ларинготрахеїті

Лікарі вважають, що патологія, виявлена на ранній стадії, не вимагає застосування антибіотиків: симптоматичні призначення, народні засоби, інгаляції здатні принести полегшення і позбутися від хвороби. Антибіотики при ларинготрахеїті прописують у разі, коли захворювання викликане бактеріальних або грибкових патогеном, а клінічна картина вказує на важку форму недуги:

• температура підвищилася до фебрильної і не знижується протягом 3-х днів;
• посилення ознак інтоксикації, що свідчать про стрімке розростання інфікування (нудота, блювання, утруднене дихання, головний біль).

До дієвих препаратів відносять:

• пеніциліни (Флемоксин, Аугментин, Амоксицилін);
• макроліди (Азитроміцин, Сумамед, Кларитроміцин);
• цефалоспорини (Цефтріаксон, Цефотаксим, Супракс);
• линкозамиды (Лінкоміцин).

Ліки випускають у вигляді таблеток або порошку для приготування сиропу і суспензії. Результативним призначенням лікарі розцінюють спреї з антибактеріальними властивостями (Биопарокс, Гексорал, Изофра, Полидекса). При призначенні зазначених коштів педіатр пояснює батькам, що застосування аерозолів у малюків веде до раптового спазму гортані, тому лікування дозволено тільки під наглядом дорослих.

Лікування антибіотиками передбачає дотримання правил:

• дієвість призначення оцінюють на 3-ій день: якщо до зазначеного дня симптоматика не зменшується — антибіотик відміняють і відзначають, що провокатор несприйнятливий до лікування;
• прийом препарату відбувається через однакові проміжки часу (4, 6, 8 або 12 годин);
• тривалість лікування — 7-10 днів; застосовувати антибіотик довше зазначеного терміну не рекомендовано через вироблення резистентності у патогенів проти компонентів ліки.

Інгаляції з медикаментами

Медикаментозне лікування ларинготрахеїту у дітей Комаровський пропонує доповнити інгаляціями відкритого типу або з небулайзером. Методика допомагає усунути запалення на слизових покривах гортані, знизити біль, результативно вивести мокроту з бронх.

Компонентами інгаляцій виступають:

• медичні препарати Фурацилін, Тонзилонг, Інтерферон (дозування заснована на віці дитини);
• розчин прополісу на спирту (розводити фізіологічним розчином з співвідношення 1:40);
• аптекарська настоянка з календулою (розведення з фізіологічним розчином 1:40).

Інгаляції у дітей при ларинготрахеїті не рекомендовані у таких випадках:

• фебрильна температура;
• вік пацієнта — менш 12 місяців;
• серцева недостатність;
• схильність до носового кровотечі;
• ларингіт важкої форми з ознаками стенозу;
• алергічні прояви на компоненти інгаляції.

Частота маніпуляцій — 2-3 на добу, тривалість кожної — до 15 хвилин. Лікарі рекомендують проводити останню інгаляцію перед відходом до сну.

Лікування народними способами

Народні методики розцінюють як допоміжні, оскільки самі по собі не здатні вилікувати ларинготрахеїт. Однак, їм під силу пом’якшити та зволожити епітеліальний покрив ротоглотки, знизити запалення, зменшити біль.

До перевірених методів відносять:

• полоскання трав’яними зборами;
• сиропи, настойки і відвари цілющих трав;
• інгаляції з природними компонентами;
• аплікації і компреси.

Трав’яні збори

В основі лікування трав’яними зборами лежить прийом всередину відварів лікарських трав, що мають бактерицидні і ранозагоювальні властивості. Результативними вважають такі рецепти:

• звіробій (2 столові ложки), пустирник (1 столова ложка) фіалка (3 столові ложки), календула (3 столові ложки): перемішують, відокремлюють столову ложку суміші, заливають 300 мл окропу, настоюють 2 години на водяній бані або в термосі; проціджують; беруть 1 ст. ложку відвару 5-6 разів на добу;
• взяти в однакових пропорціях ядра волоського горіха, чебрець, цикорій і листя чорної смородини; технологія приготування — аналогічно першому рецептом; приймають по 100 мл тричі на день;
• змішують по 4 столові ложки шавлії, евкаліпта і мати-й-мачухи; заливають 1 літром окропу, настоюють до охолодження; застосовувати внутрішньо по 2 столові ложки 5-6 разів на день або полоскати горло відваром;
• перемішати в рівних частках мати-й-мачуху, материнку і ромашку аптечну; чайну ложку суміші запарити в термосі на 30-40 хвилин; вживати по склянці 2-3 рази на день;

Терапія трав’яними зборами дозволена за умови відсутності у дитини алергії на компоненти екстрактів трав.

Сиропи, соки, настої

Розроблено деякі результативні рецепти сиропів та настоянок з рослинних компонентів, які прискорюють одужання при ларинготрахеїті. Виходячи з наявних у розпорядженні продуктів, батьки використовують такі рецепти:

• свіжий лимон ошпарюють протягом 15 хвилин в окропі, охолоджують, передавлюють в пасту; додають таку ж кількість меду і одну столову ложку гліцерину; малюкам дають 1 чайну ложку 5 разів на день, з 9-і дет — 6 разів на день; включені до складу вітамін С і продукт бджільництва прискорюють лікування кашлю; не рекомендований при алергії на цитрусові та мед;
• ще один рецепт, що дозволяє поліпшити стан горла: за подібною методикою в пасту розтирають плоди інжиру, вимочені в молоці 6-8 годин; пасту змішують з молоком, дають дітям 1ъ3 склянки 3 рази на день;
• результативне, але неприємне на смак засіб: велику головку цибулі пропускають через м’ясорубку, додають 3 столові ложки цукру, 1 склянку води і уварюють до загусання 10 хвилин; в якості лікування призначають 1 чайну ложку кожні 6 годин;
• всередині чорної редьки роблять отвір, в яке вливають мед; через добу утворився сироп зливають, дають дитині по чайній ложці три рази в день;
• відбирають м’ясисті листя алое, залишають у холодильнику 7-10 днів; після перекручують на м’ясорубці і віджимають сік, який змішують з медом; сироп застосовують по чайній ложці кожні 8 годин;
• у склянці киплячого молока розчиняють 5 протертих через сито зубців часнику; доводять до кипіння, охолоджують, проціджують; отриману настоянку випивають рівними порціями за один день;
• корінь імбиру натирають на тертці, додають 13 об’єму меду, уварюють до загусання 5-7 хвилин; додають в питво дитині перед сном.

Полоскання

Правильне полоскання здатне полегшити симптоматику ларинготрахеїту:

• розчин охолоджують до температури тіла;
• для полоскання використовують один неповний ковток;
• голову відкидають назад, вимовляючи довгий звук А чи И;
• тривалість одного підходу — 60 секунд; чим частіше змінюється розчин у роті — тим результативнішим процедура;
• кількість підходів — 4-6; при цьому належить використовувати не менше склянки розчину.

В якості компонентів в розчини для полоскання додають сік картоплі, соду, морську сіль, яблучний оцет, чорний чай, відвари ромашки аптечної, евкаліпта, шавлії, квіток липи, звіробою.

Інгаляції з травами

Їх проводять відкритим способом і через небулайзер. У першому випадку не потрібно додаткові пристосування, крім широкої ємності, куди заливають гарячу воду з додаванням лікувальних включень. Процедуру виконують при накритому рушником голові, щоб уникнути витоку пари. Якщо температура пари занадто висока і переноситься важко — можна зняти рушник, вдихнути свіже повітря і повернутися до процедури. Зниження температури пара зводить нанівець терапевтичний ефект.

Методика відкритого пара дозволена для дітей віком від 5-х років: у цьому віці дитина розуміє принципи лікування, витримує час під рушником, не нахиляється занадто низько, щоб не обпалити слизові покриви і шкіру обличчя. Малюкам рекомендовані інгаляції з небулайзером; для самих маленьких спрощують терапію — ємності з гарячим розчином ставлять у ванній, куди батьки заносять дитя на руках, щільно прикриваючи двері. Дитина вдихає збагачені пари, з-за чого розширюються бронхи, спрощується відхід мокроти.

Дієвими включень при інгаляціях вважають:

• відвари медичних трав (ромашка, шавлія, евкаліпт, звіробій, фенхель, аніс);
• ефірні масла м’яти, іланг-ілангу, ялівцю, чайного дерева);
• морська сіль і сода.

Інгаляції заборонені при високій температурі. Малюки дихають парою під наглядом дорослих, щоб не допустити опіків.

Поради по лікуванню

Дотримуючись простих правил при лікуванні ларинготрахеїту, батьки домагаються якнайшвидшого одужання дитини:

• заборонено самоназначение і самолікування;
• зазначені лікарем призначення приймають до кінця, навіть якщо зникають симптоми
• патології;
• при терапії рекомендовано перебування дитини вдома; при цьому приміщення провітрюють не рідше 2-х разів на добу, підтримуючи температуру не вище 18 градусів;
• рясний прийом рідини вимиває з організму токсини і допомагає поліпшити стану; оптимально — 2 літра підкислених напоїв (компот, морс, чай) на добу;
• на час хвороби з раціону виключають гострі, кислі і грубі страви, здатні дратувати запалену гортань;
• лікарі радять забезпечити малюкові голосовий спокій;
• щоб уникнути паніки батькам рекомендують освоїти методики швидкого подолання нападу стенозу гортані;

Ларинготрахеїт у дітей — захворювання поширене, але піддається медикаментозному лікуванню. Застосування народних методик, дотримання правил, та профілактичні процедури дозволять подолати патологію без приєднання вторинного інфікування і переходу в хронічну форму.

Маленькі діти часто піддаються запальних процесів дихальних шляхів. Вони хворіють частіше за дорослих, оскільки у малюків імунна система недосконала, анатомічні особливості будови органів дихання. У даній статті йдеться про хвороби фарингіт у немовляти, що являє собою захворювання і як його варто лікувати, щоб не допустити розвитку ускладнень.

Причини

Фарингіт називають захворювання, що вражає слизову гортані і лімфатичні вузли. Хвороба звичайно виникає на тлі інших недуг. Іноді патологія розвивається самостійно, через бактеріального, вірусного, алергічного або грибкового ураження. Фарингіт у дітей до року лікується швидко і легко, потрібно лише дотримання терапевтичних заходів, встановлених лікарем. До збудників хвороби відносять:

• віруси грипу, застуди;
• аденовіруси;
• парагрипу;
• стрептококи;
• стафілококи;
• менингококковые інфекції;
• анэробы;
• спірохети.

У немовляти фарингіт викликає ряд неприємних ознак, які послаблюються з допомогою препаратів місцевої дії. Захворювання буває хронічним і гострим. Запущена форма виліковується протягом 1 місяця. Гостра фаза, як правило, триває протягом 4-8 днів. Фарингіт у новонародженого немовляти, спровокований стрептококами, обумовлюється локалізацією бактерій в носоглотці. Отже, малюкам показана антибіотикотерапія. Дані медикаменти здатні усувати патологію за короткий час, за рахунок прямого впливу на запальний вогнище.

Професор Комаровський вважає, що фарингіт у немовляти вимагає комплексного лікування, з використанням аптечних, народних заходів. За допомогою такої терапії, виявляється потужний вплив на запальний осередок і на симптоматику. З причини того, що крихтах не проводять більшість процедур, багато лікувальні засоби їм протипоказані, лікування повинно підбиратися особливо грамотно.

 

Симптоми

Клінічні прояви фарингіту у маленьких дітей залежать від того, наскільки запалена гортань. Найпоширенішим супутником хвороби є біль у глотці, яка особливо загострюється при ковтанні. Крім цього симптому, існує ще ряд ознак.

У немовлят фарингіт проявляється наступними симптомами.

1. Больові відчуття в голові, животі, іноді починається блювота.
2. Температура підвищується до 37,5 градусів і вище.
3. В горлі присутній сухість, біль, першіння.
4. Під час фарингоскопії помітно збільшення набряку горла, гіпертермія задньої стінки гортані з нагноєнням фолікул, на слизовій видніються виразки.
5. При пальпації лімфатичні вузли болючі.
6. З’являється нежить, кашльовий ознака, збільшуються гланди.

У малюків до 1 року фарингіт лікується важко. На початку хвороби, з’являється нежить, температура тіла підвищується до 39 градусів, з носа починає виділятися слизово-гнійний ексудат, який стікає по задній стінці гортані, провокуючи кашель. У новонароджених хвороба часто протікає в сукупності з синуситом, отит, менінгіт.

При фарингіті вірусної природи, в дитини відзначається болючість в горлі, слизова оболонка червоніє, з’являється нежить, сухий кашльовий симптом, пронос. Певний ряд вірусів викликає виразкові ранки навколо рота, на губах. Ознаки вірусного та бактеріального запального процесу в гортані схожі між собою, тому іноді стає важко визначити, чим була викликана хвороба. Доктор робить висновки після отримання результатів лабораторного анамнезу. Як правило, покашлювання і нежить свідчать про хвороби вірусної природи.

Тільки лікар встановлює, як вилікувати фарингіт. Лікувати немовля потрібно комплексно, при хвороби вірусної етіології – противірусними засобами, якщо захворювання бактеріальне – антибіотиками. Коли недуга збуджений грибками, виписують протигрибкові ліки, при алергічному – антигістамінні препарати. Доповнюють терапію медикаментами місцевої дії.

 

Діагностика фарингіту

Найчастіше, виявлення фарингіту у маленьких дітей не викликає складнощів у лікарів. Визначається патологія за результатами декількох обстежень.

1. Першим ділом, лікар оглядає гортань, оцінює загальний стан дитини, проводить пальпацію шиї, перевіряє наявність інфекційних симптомів.
2. Під час діагностики, дитині призначають аналіз крові, сечі, мазок зіву, також досліджують патологічний ексудат.
3. Лікар міряє температуру дитині, проводить диференціальне діагностування, щоб виявити форму хвороби.

Таким чином, діагностується ангіна. Фарингіт у дітей до року успішно виліковується за умови вчасно розпочатого лікувального втручання. Застосовують протизапальні, спазмолітичні, бактерицидні, жарознижуючі засоби.

Лікування

Як правило, фарингіт не дозволяється хірургічним шляхом, досить місцевого лікування. Воно допомагає послабити симптоми хвороби. Слід дотримуватися ряду правил, які допоможуть дитині перенести патологію без шкоди для здоров’я.

Рекомендації для створення сприятливих умов з метою прискорення одужання.

1. Виключити страви, здатні викликати подразнення гортані (холодна та гаряча їжа, питво).
2. У період лікування, потрібно давати дитині багато рідини. Підійдуть компоти, соки, слабкі чаї, вода.
3. Купати малюка в гарячій воді при фарингіті заборонено. Бактерії починають розмножуватися швидше за рахунок теплового впливу.

Такі правила повинні дотримуватися батьками в обов’язковому порядку. Рекомендують не виводити малюка на вулицю протягом боротьби з хворобою, щоб не піддавати його переохолодження або потраплянням у дихальні шляхи хвороботворних тел. Нерідко до фарингіту приєднується, вторинна інфекція.

Місцева терапія. Етапи лікування.

1. Інгаляційні процедури. В якості розчину використовують трав’яні відвари (якщо дитина не алергік), соду, сіль. Процедури проводити тільки з допомогою небулайзера.
2. Задню стінку гортані обробляють Люголем, обліпиховою олією.
3. Призначають протизапальні та жарознижуючі засоби. До ефективних препаратів з такою дією відносять Нурофен, Панадол, супозиторії Цефекон. Дітям зазвичай збивають температуру свічками.
4. Немовлята ще не можуть самостійно полоскати горло, тому їм потрібно давати багато води (не дуже гарячою і не крижаною)!
5. Щоб запобігти появі ускладнень, виконуються заходи для відновлення носового дихання, повне вилікування захворювання, дотримання реабілітаційних заходів.
6. Якщо виявлена загроза бактеріальних наслідків, виписують антибактеріальні препарати. Лікувальний курс триває 10 днів. До даних засобами них відносять пеніциліни, макроліди, цефалоспорини – це групи антибіотиків. Частіше призначають перший ряд, якщо дитині він не підходить, показано дві інші категорії. Наприклад, Амоксицилін, Еритроміцин, Цефтріаксон, Сумамед, Азитроміцин. Терапевтичний курс переривати не можна, оскільки хвороботворний вогнище не буде повністю погашений. Ефект від антибіотиків відчувається вже через 2 доби. Використовувати антибіотики тільки у вигляді суспензій.
7. При вірусної природи фарингіту, малюкові виписують противірусні засоби – Анаферон, Афлубін. Курс лікування триває зазвичай 1 тиждень.

Хвороба має благополучний прогноз, діти зазвичай видужують без ускладнень. Головною помилкою багатьох батьків є ігнорування порад лікарів, самостійний підбір препаратів. Це тягне за собою розвитку наслідків, переходу патології в запущену фазу.

 

Що можете зробити ви

Батьки повинні особливо уважно стежити за здоров’ям дитини в перші місяці його життя. Належну увагу до маляті допоможе своєчасно визначити наявність у нього хвороб, звернутися до лікаря. При фарингіті, потрібно створити сприятливі умови для одужання.

Як можуть батьки допомогти дитині, хворій фарингітом.

1. Зволожувати повітря в кімнаті, де знаходиться дитина. Слід розмістити там побутової зволожувач кисню.
2. Слід провітрювати приміщення 1-2 рази в день.
3. Виключити протяги, переохолодження дитини.
4. Робити чаду компреси на чоло, груди і спину. Важливо уникати області щитовидки.
5. Не допускати контакту дитини з домашніми тваринами, якщо вони є в будинку. Вони є переносниками інфекцій.
6. Не варто примушувати дитину їсти, у нього може бути відсутній апетит на тлі запального процесу і неприємної симптоматики.

Такі прості заходи значно підвищать шанси на швидке одужання. Одному з батьків видається лікарняний лист, якщо він працює офіційно, терміном на 1 тиждень.

Що може зробити лікар

Виписують дітям безліч лікувальних заходів, які потрібно виконувати за графіком і витримувати повний курс. Малюк в період лікування повинен повноцінно спати, оскільки організм витрачати багато енергії на боротьбу з інфекцією.

Педіатри призначають маленьким пацієнтам такі заходи:

• рясне тепле пиття (зменшує інтоксикацію);
• обробка горла за допомогою спреїв;
• обмазування слизової лікувальними розчинами.

З аерозолями слід бути обережними, оскільки вони можуть викликати спазм гортані, викликати кашльовий напад. Підбирати такого роду ліки повинен тільки лікар.

 

Ускладнення

Більшість батьків ставляться несерйозно до фарингіту у новонародженого. Існує думка, що регулярно хворіти малюкам вважається нормою, захворювання проходять самі собою. Таке судження є неправильним – дитина, як і дорослий, потребує кваліфікованого лікування. Те, що вони часто хворіють, залишається фактом. Будь-яка патологія здатна спричинити за собою ускладнення. Вони усуваються набагато важче і довше, ніж сам недугу.

Які бувають наслідки фарингіту:

• перехід хвороби в запущену фазу;
• перітонзіллярний абсцес (з’являється на тлі фарингіту, спровокованого стрептококами, при зниженому імунітеті у дитини і ослабленого імунітету);
• заглотковий абсцес (розвивається при низьких захисні властивості організму);
• запущений бронхіт (інфекція переходить на бронхи);
• трахеїт (запалення горла, викликане тією ж інфекцією);
• ларингіт (ураження слизової оболонки глотки);
• ревматизм суглобів (провокується ураженням опорно-рухового апарату стрептококовими бактеріями);
• лабіринтит (запалення слухової трубки і внутрішнього органа слуху);
• постстрептококовий гломерулонефрит (уражаються нирки інфекцією);
• шийний лімфаденіт (запалюються шийні лімфатичні вузли);
• сиалоаденит (запальний процес слинних залоз).

Деякі ускладнення усуваються тільки хірургічним втручанням. До них відносять заглотковий, перітонзіллярний абсцес, сиалоаденит. При не наданні належного лікування, можливий летальний результат.

Профілактика

Багато лікарі закликають батьків займатися здоров’ям дитини з народження. Необхідно привчати його до здорового способу життя, щоб він слідував йому в майбутньому. Діти до 18 років часто піддаються хворобам.

Як знизити поширення інфекційного зараження, розвитку фарингіту у немовлят:

• новонародженого слід купати кожен день, в майбутньому, привчити його мити руки після вулиці, ігор з тваринами, перед прийомом їжі;
• вчити малюка прикривати рот при кашлі, не використовувати тканинні хустки для сморканий, на них скупчується багато інфекцій;
• якщо хтось із членів сім’ї захворів, слід обмежити контакт з немовлям, або щоб хворий носив маску;
• грудничка потрібно одягати у відповідності з погодою, щоб він не перегрівався і не переохлаждался.

Ці заходи допоможуть знизити ризик розвитку багатьох хвороб дихальних шляхів у дитини. Діти, привчені стежити за своїм здоров’ям, хворіють рідше за інших.